На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття

Автор
Дата выхода
29 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Татьяна Водотыка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі ХІХ – ХХ століть. Це час надзвичайних змін у Києві – територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі.
Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність – від топографії до зовнішнього виду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині – фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки. Як приїздили в Київ і навіщо – на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування.
У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917–1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Киiвськi перехрестя полiтик пам’ятi // https://ideopol.org/wp-content/uploads/2014/02/3.2.-Sarapina-Memory-UKR.pdf (https://ideopol.org/wp-content/uploads/2014/02/3.2.-Sarapina-Memory-UKR.pdf).].
Синкретизм цих мiфологем iлюстрував вiдкритий у 1888 роцi пам’ятник Богдану Хмельницькому з двома написами: «Волимо пiд царя схiдного, православного» та «Богдану Хмельницькому – едина неподiльна Росiя». Хоча, здавалося б, пам’ятник украiнському гетьману мав би символiзувати геть iнше.
Мiфологема Киева як «Іерусалима землi руськоi» е його найдавнiшою самопрезентацiею.
Для офiцiйноi iмперськоi риторики Киiв постае як мiсце, де «…виникла наша вiтчизняна вiра, державна органiзацiя i росiйська народнiсть, тобто народилась i змужнiла нинiшня велич Росii». І хоч iнтерес до Киева як до найстаршого росiйського мiста iснував з початку XIX ст., сам цей наратив здаеться вiчно живим. Тим паче живим вiн був на початку XX ст. – в часи сплеску iмперських геополiтичних амбiцiй. Пам’ятi про Киiв було вiдведено роль мiфiчного часу становлення, де держава поеднана з релiгiею.
Нове стае зручним, якщо його розглядати як таке, що розвинулося з форм минулого. У Киевi зламу столiть це помiтно на прикладi архiтектури. Архiтектура псевдовiзантiйського стилю Киева, що перебувае в колонiальному статусi, презентуеться як продовження традицiй Киiвськоi Русi, коли мiсто е самостiйним полiтичним центром.
* * *
Друга половина XIX ст.




