На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Останні свідки. Соло для дитячого голосу
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Останні свідки. Соло для дитячого голосу" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Останні свідки. Соло для дитячого голосу" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маленькі розповіді маленьких дітей… Вони мимоволі стали свідками того, що відбувалося в роки Другої світової війни, і, напевно, немає більш страшних спогадів. «Останні свідки» – це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося на 1941–1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати добре якщо в 12–14 років, а комусь і в п’ять або в сім. На їхніх очах вбивали сусідів, друзів, батьків, братів і сестер; їм доводилося турбуватися про молодших дітей, які залишалися, вони намагалися вижити в концентраційних таборах, не померти з голоду…
Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця – жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків, їжі… Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок?.. За що у них вкрали дитинство?..
📚 Читайте "Останні свідки. Соло для дитячого голосу" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Останні свідки. Соло для дитячого голосу", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вона пiдходить до мене ближче, обiймае. Іншi жiнки починають плакати. Я як закричу: «Мама!» Наче кудись провалився потiм…
Незабаром мама привезла з дитячого будинку сестричку, i та мене не визнавала – забула зовсiм. За вiйну забула. А я був такий радий, що в мене знову е сестричка.
Прийшов зi школи i знайшов сплячого на диванi батька, який повернувся з вiйни. Вiн спав, а я витяг у нього з планшета документи i прочитав. І зрозумiв – це батько. Я сидiв i дивився на нього, поки вiн не прокинувся.
У мене весь час тремтiли колiна…
«Заплющ очi, синку… Не дивися…»
Володя Парабкович – 12 рокiв.
Тут будет реклама 1
Зараз – персональний пенсiонер.
Я рiс без мами…
Нiколи не пам’ятаю себе маленьким… Мама моя померла, коли менi було сiм рокiв. Жив у тiтки. Пас корiв, рубав дрова, ганяв коней на випас. Не бракувало справ i на городi. Зате взимку каталися на дерев’яних саночках i саморобних ковзанах, теж дерев’яних, пiдбитих залiзяками й пiдв’язаних до луб’яних постолiв мотузками, ходили на лижах iз дощок i клепок розсохлих бочок.
Тут будет реклама 2
Усе робив собi сам…
Досi пам’ятаю, як я надягнув першi своi черевики, купленi батьком. І яке було горе, коли подряпав iх сучком у лiсi. Менi так iх було шкода, що я думав: краще було би порiзати ногу – загоiлася б. У цих же черевиках я iшов з батьком з Оршi, коли мiсто бомбардували фашистськi лiтаки.
Вони нас розстрiлювали впритул… Люди падали на землю… У пiсок, у траву… «Заплющ очi, синку… Не дивися…» – просив батько.
Тут будет реклама 3
Я боявся дивитися й на небо – там було чорно вiд лiтакiв, i на землю – скрiзь лежали вбитi. Близько пролетiв лiтак… Батько теж упав i не пiдвiвся. Я сидiв над ним: «Тату, розплющ очi… Тату, розплющ очi». Якiсь люди кричали: «Нiмцi!» – i тягнули мене за собою. А до мене не доходило, що батько вже не встане, i ось так у поросi, на дорозi, я його повинен кинути. На ньому нiде не було кровi, вiн просто мовчки лежав. Мене вiд нього вiдтягнули силомiць, але багато днiв я йшов i озирався, чекав – батько мене дожене.Тут будет реклама 4
Прокидався вночi… Прокидався вiд його голосу… Я не мiг повiрити, що батька в мене вже немае. Так залишився я сам i в одному сукняному костюмi.
Пiсля довгих поневiрянь… Їхав потягом, iшов пiшки… Забрали мене в дитячий будинок мiста Мелекеса Куйбишевськоi областi. Кiлькаразово намагався втекти на фронт, але щоразу це закiнчувалося невдало. Ловили й повертали. І, як то кажуть, не було би щастя, так нещастя помогло.
Мнения
О книге «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Светлана Алексиевич! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
