На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Останні свідки. Соло для дитячого голосу
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Останні свідки. Соло для дитячого голосу" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Останні свідки. Соло для дитячого голосу" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маленькі розповіді маленьких дітей… Вони мимоволі стали свідками того, що відбувалося в роки Другої світової війни, і, напевно, немає більш страшних спогадів. «Останні свідки» – це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося на 1941–1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати добре якщо в 12–14 років, а комусь і в п’ять або в сім. На їхніх очах вбивали сусідів, друзів, батьків, братів і сестер; їм доводилося турбуватися про молодших дітей, які залишалися, вони намагалися вижити в концентраційних таборах, не померти з голоду…
Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця – жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків, їжі… Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок?.. За що у них вкрали дитинство?..
📚 Читайте "Останні свідки. Соло для дитячого голосу" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Останні свідки. Соло для дитячого голосу", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як я пам’ятаю… Пам’ятаю окремими спалахами…
Нас бомбили, а ми ховалися в саду за старими яблунями. Усi п’ятеро. У мене було ще четверо братикiв, найстаршому – десять рокiв. Вiн навчив, як треба ховатися вiд лiтакiв – за великими яблунями, де багато листя. Мама збирала нас i несла у льох. А в льосi було страшно. Там жили щурi з маленькими пронизливими очицями, якi палали в темрявi. Палали неприродним блиском. Ще щурi вночi повискували. Гралися.
Коли нiмецькi солдати зайшли в хату, ми сховалися на пiчцi. Пiд старим ганчiр’ям.
Тут будет реклама 1
Лежали iз заплющеними очима. Не так страшно.
Спалили наше село. Розбомбили сiльський цвинтар. Прибiгли люди туди: покiйники лежали нагорi… Вони лежали, неначе ще раз убитi… Наш дiдусь лежав, який нещодавно помер. Їх знову ховали…
І пiд час вiйни, i пiсля вiйни ми гралися «у вiйну». Коли набридало «у бiлих i червоних», «у Чапаева», гралися «в росiян i нiмцiв». Воювали. Брали у полон. Розстрiлювали. Надягали на голови солдатськi каски, нашi й нiмецькi, каски валялися скрiзь – в лiсi, на полях.
Тут будет реклама 2
Нiхто не хотiв бути нiмцем, через це ми навiть билися. Гралися у справжнiх блiндажах та окопах. Воювали з палицями, кидалися в рукопашну. А матерi хитали головами, iм не подобалося. Плакали.
Ми дивувалися, тому що ранiше… До вiйни вони нас за це не лаяли…
«І зрозумiв – це батько… У мене тремтiли колiна…»
Льоня Хосеневич – 5 рокiв.
Зараз – конструктор.
У моiй пам’ятi залишився колiр…
Менi було п’ять рокiв, але я прекрасно пам’ятаю… Будинок свого дiда – жовтий, дерев’яний, за парканом на травi колоди.
Тут будет реклама 3
Бiлий пiсок, в якому ми гралися, наче випраний. Бiлий-бiлий. Ще пам’ятаю, як мама нас iз сестричкою водила фотографуватися кудись у мiсто, i як Елочка плакала, i я ii втiшав. Фотографiя ця збереглася, едина наша довоенна фотографiя… Вона чомусь запам’яталася зеленою.
Потiм усi спогади у темному кольорi… Якщо цi, першi, у свiтлому тонi – трава зелена-зелена, така свiтла акварель, i пiсок бiлий-бiлий, i паркан жовтий-жовтий… То потiм усе в темних барвах: я задихаюся вiд диму, мене кудись виносять, на вулицi – нашi речi, клунки, чомусь стоiть один стiлець… Вiн порожнiй… Люди стоять бiля нього i плачуть.
Тут будет реклама 4
І ми з мамою довго йдемо вулицями, я тримаюся за спiдницю. Усiм, кого мама зустрiчае, вона повторюе одну фразу: «У нас згорiв дiм».
Ночували в якомусь пiд’iздi. Менi холодно. Грiю руки в кишенi маминоi кофтини. Намацую там щось холодне. Це – ключ вiд нашого дому…
Раптом – мами немае.
Мнения
О книге «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Светлана Алексиевич! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
