На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Час second-hand (кінець червоної людини)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Час second-hand (кінець червоної людини)

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Час second-hand (кінець червоної людини)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Час second-hand (кінець червоної людини)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Светлана Алексиевич) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Поставши на уламках СРСР, Російська нова іімперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку Світлана Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand.
«Час second-hand» – це монологи людей, яким «пощастило» жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень – від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних – і складається мозаїчний портрет «радянської людини», яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя – переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, – більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї «величі». Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого.
Разом зі своїми героями письменниця показує, що період єльцинської демократії був ширмою, що глибоких соціальних перетворень не відбулося. І радянська система зажадала продовження в іншому монстрові…
📚 Читайте "Час second-hand (кінець червоної людини)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Час second-hand (кінець червоної людини)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Революцiя була декоративною. Спектакль для народу. Пам’ятаю цiлковиту байдужiсть, хоч iз ким не побалакаеш. Вичiкували.
– А я подзвонив на роботу – i пiшов робити революцiю. Вигрiб з буфету всi ножi, якi були в домi. Розумiв, що вiйна… потрiбна зброя…
– Я був за комунiзм! У нас в родинi – всi комунiсти. Замiсть колискових мама спiвала нам революцiйнi пiснi. Й зараз онукам спiвае. «Ти що, з глузду з’iхала?» – кажу. А вона: «Я iнших пiсень не знаю». І дiд був бiльшовик… i бабця…
– Ви ще скажiть, що комунiзм – гарна казочка.
– Я пiшов до Бiлого дому разом iз батьками. Тато сказав:
«Ходiмо. Бо ковбаси й гарних книжок не буде нiколи». Розбирали брукiвку й будували барикади.
– Зараз народ протверезiв, i ставлення до комунiстiв змiнюеться. Можна не приховувати… Я працював у райкомi комсомолу. Першого дня всi комсомольськi квитки, чистi бланки та значки забрав додому i сховав у пiдвалi, потiм картоплю нiкуди було складати. Я не знав, навiщо вони менi потрiбнi, але уявив, як прийдуть опечатувати й усе це знищать, а це були дорогi для мене символи.
– Ми могли пiти вбивати одне одного… Бог оборонив!
– Наша дочка лежала в пологовому. Я прийшла до неi, а вона:
«Мамо, революцiя буде? Громадянська вiйна почнеться?»
– Ну, а я закiнчив вiйськове училище. Служив у Москвi. Дали б нам наказ когось заарештувати, то, без жодних сумнiвiв, ми б цей наказ виконали. І багато хто виконав би його iз завзяттям. Набрид хаос у краiнi.
– Я боюся свободи, прийде п’яний мужик i спалить дачу.
– Та якi, людоньки, iдеi? Життя коротке. Нумо, вип’емо!
19 серпня 2001 року – десятирiчний ювiлей серпневого путчу. Я в Іркутську – столицi Сибiру. Беру кiлька блiц-iнтерв’ю на вулицях мiста.
Запитання:
– Що було би, якщо б ГКЧП перемiг?
Вiдповiдь:
– Зберегли б велику краiну…
– Подивiться на Китай, де комунiсти при владi.
– Горбачова та Єльцина судили б як зрадникiв Батькiвщини.
– Залили би краiну кров’ю… i залюднили би концтабори.
– Не зрадили б соцiалiзм. Не роздiлилися б на багатих i бiдних.
– Не було б жодноi вiйни в Чечнi.
– Нiхто не смiв би говорити, що Гiтлера перемогли американцi.
– Я сам стояв бiля Бiлого дому. І в мене вiдчуття, що мене ошукали.








