Марія Стюарт

Нема чого дивуватися, що витонченому й розбещеному смаковi французькоi аристократii це вiтання видалося трохи селянським i грубим: адже единбуржцi не мають musiciens de la cour, придворних музик, щоб тiшити ученицю Ронсара нiжними мадригалами i вигадливо складеними канцонами. Вони можуть привiтати королеву краiни тiльки прадавнiм способом, тож i складають на площах колоди, – едине, чого в цьому негостинному краi е вдосталь, – щоб вони як bonfires, вогнища, яскраво палали цiлу нiч. Потiм люди зiбралися пiд вiкнами Марii Стюарт i з козами, дудками та iншими недоладними iнструментами заграли, як iм здавалося, музику, хоч освiченi гостi слухали ii як пекельний гармидер.

При цьому люди ще й грубими чоловiчими голосами виспiвували – адже свiтськi пiснi заборонили iм кальвiнiстськi священики – псалми та побожнi пiснi; навiть iз найщирiшим бажанням запропонувати щось бiльше вони не могли. Але Марiя Стюарт радiе доброму прийняттю або принаймнi засвiдчуе приязнiсть i радiсть. Принаймнi в першi години пiсля прибуття вперше за десятирiччя знову пануе гармонiя мiж володаркою та ii народом.

На цю полiтично цiлком недосвiдчену володарку чекае незмiрно важке завдання, щодо цього не мають iлюзiй анi сама королева, анi ii радники. Мейтленд Лесiнгтон, найрозумнiша голова серед шотландськоi високоi аристократii, пророче написав про прибуття Марii Стюарт, що вона ненастанно спричинятиме надзвичайнi трагедii (“it could not fail to raise wonderful tragedies”). Навiть енергiйний, рiшучий чоловiк iз залiзним кулаком не змiг би надовго запровадити спокiй у краiнi, а що вже казати про дев’ятнадцятирiчну жiнку, вiдчужену вiд рiдноi землi й таку недосвiдчену у володарюваннi! Злиденна краiна, корумпована аристократiя, що вiтае будь-який привiд до бунту та вiйни, незлiченнi клани, що живуть у вiчних суперечках i чварах мiж собою i всякчас шукають причини обернути ненависть у громадянську вiйну, католицьке i протестантське духiвництва, якi нещадно борються за зверхнiсть, пильна i небезпечна сусiдка, що вправною рукою, скориставшись будь-яким приводом, пiдбурюе до заворушень, а до цього ще й ворожiсть свiтових держав, якi безжально прагнуть утягнути Шотландiю в свою криваву гру: ось який стан застала Марiя Стюарт.

Тiеi митi, коли вона приiхала в краiну, та боротьба зависла в хиткiй рiвновазi. Замiсть скринь, наповнених грiшми, Марiя Стюарт переймае вiд матерi згубну спадщину, справдi damnosa hereditas: релiгiйнi чвари, якi тут лютiше, нiж деiнде, руйнують душi.