На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І це нiяка не дурниця, бо якщо якесь дерево може мати стiльки рук, то й сердечний чоловiк, тим бiльше такий, що запрошуе на весiлля за старою правдою, був би щасливий, якби йому стiльки iз серця виросло, щоби подавав навколо принаймнi з десять вiдразу, i то так щiльно i мiцно, щоб нiкого з гостей не пропустити. Пiсля потискiв рук хор привiтностi щось мурмотав, ще не вiдомо що. А вже з нього щораз смiливiше вилiтали побажання: «Аби йсте сотки лiт дочекали, що так за нас дбаете». – «Аби сте газдували на землi, а царювали на небесах».
Тут будет реклама 1
– «Аби тя, синку, Господня рука стерегла та й благословляла», – дудонiв якийсь старець. Із побажань текли схвальнi слова, гречнi, сердечнi аж на запас, але в сам раз, без жодноi фамiльярностi: «Але сте чемнi, Фоко!» – «Але сте файнi». – «Удався нам, синку», – додав той самий старець. Коли вже розiгрiлися, заходилися питати щораз смiливiше: котрий же то князь-наречений? Якого роду? Звiдки? Чим займаеться?
Фока вiдповiдав, як знав, а про заняття нареченого, що той знаходить i видобувае машинами з землi нафтову ропу, пояснив коротко, тiльки те, що хотiв, щоб не занесло вiд того запахом якоiсь новоi моди, хтозна-якоi.
Тут будет реклама 2
Не допитувалися далi, бо раз Фока ручаеться, то до такого й придивитися варто. Тим жвавiше питали, хто буде куховарити на весiллi та яких музикантiв запросили.
Фока охоче називав iх по черзi, а коли згадав скрипаля Сухонського з Голов, крiзь юрбу полинув гомiн: «Сухонький, Сухонький». Збудження наростало, люди бiдкалися один поперед одним, як встигнути на весiлля, щоб не запiзнитися.
Тут будет реклама 3
Що довше стояли, то вiльнiше розпитували, не шкодуючи часу, а Фока вже позирав на сонце, як кожен газда, що зважае на час. Позирав i на саму колибу, бо хоча у день розлучiння кiнець полонинськiй господарцi, а пастухи снують кошарами, переймаючись обрахунками й роздiленням стад, не варять уже сиру, Фока мусив зробити у колибi ще дещо важливе.
Бо там зачинився старець Максим iз Яворова, якого зумисне запросили взяти участь у погашеннi ватри.
Тут будет реклама 4
Поки iншi поралися на сонцi, Максим сидiв сам-один у темнiй колибi. Інакше могло би статися щось недобре, чи то духи лiсовi образяться, знюхаються потiм iз вогнем i буде з того бiда, чи сам вогонь образиться. Максим був пустельником, жив самiтником на схилi протилежного хребта, серед лiсу на галявинi, що звалася Яворе. Шанували його надзвичайно, бо вiн не лише був знахарем, примiвником та вiщуном, а ще й мав очi найлiпшi, як казали, рахманськi.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
