На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Якщо Бог терпить його, святий Ілля не б’е в нього громом, якщо вiн нiкому не шкодить, лише помагае, то що з того, що вiн щезник?! Та в будь-якому разi – якщо вiн любить худобу, як щирий пастух, то не може бути злим духом.
Трофимко мерщiй зварив велику мамалигу i виставив ii надвiр. Невдовзi озвалися дзвоники. Помалу вся худоба опинилася у загородi. Трофимко все зрозумiв. Вiдтодi вже не жартував по-дурному з Семенком i пильнував своеi роботи.
Поволi обидва наймити подружилися. Якось увечерi, коли Семенко покрикував на бидло в кошарах, Трофимко закричав до нього:
– Чорте, ходи до стаi, хочу тебе побачити!
Тодi – як розповiдав сам Трофимко – до стаi увiйшов не старий пастух, як сподiвався Трофимко, а маленький, обдертий, замурзаний хлопчина з дрiбненьким чорнявим лицем, виглядав наче сумним i задуманим.
Тут будет реклама 1
Вiн скидався на корiнь, вирваний iз землi разом iз глиною, на лiсову iстоту. А сам Трофимко був сильним хлопом з низин, присадкуватим, але мiцним, широкоплечим, ясноволосим. Семенко зайшов тихо, сiв на лавi бiля Трофимка.Тут будет реклама 2
Говорив майже шепотом, але дуже виразно: – Послухай мене, кухарю! Будьмо вiдтепер гречнi один з одним. Гаразд? Я з тобою, а ти зi мною. Ми обое служимо славному родовi Шумеiв. Я вже пристав до цього роду. Мiй рiд менi не в головi, тiльки Шумеi та iхня худоба. Будьмо товаришами. Не звертайся до мене так гидко. Можеш кликати мене: щезничку! Тiльки так, а не iнакше.
Трофимко й це збагнув. Почали вони жити у згодi. Вiдтодi у стаi все було добре. Семенко сумлiнно стерiг стада, заганяв худобу аж до кошари.
Тут будет реклама 3
Трофим доiв корiв. Клопотався бiля молока та ватри. Про товариша не забував. Семенко приходив до ватри поговорити. Коли Трофимко молився, Семенко тихо сидiв у кутi й зiтхав. Коли Трофимко грав на флоярi, Семенко мружив очi, вдивлявся у ватру i завмирав, щасливо усмiхаючись. Трофимко дуже добре його згадував. Одного разу так сталося, що втомлений працею Трофимко лiг спати, забувши перед тим помолитися. Заходить тихо Семенко, каже пошепки:
– Побратиме, ти ще дещо забув.
Тут будет реклама 4
Трофимко, вже сонний, пригадував рiзнi речi: води принiс, казани вимив, сiна для телят наносив – ну, що ще? Ага, бачиш! Забув Боговi помолитися.
– Бачиш, побратиме, я не мiг тобi цього сказати!
Коли на полонину приходив сам Фока, Семенко робив свое, але ховався, сидiв дуже тихо, не робив шуму по кошарах, не погукував на худобу. Потiм казав Трофимковi, що сам вiн такий чорний i вимазаний, що стидаеться такого пишного газди.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
