На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А ще пан так паплюжив ревашi та карби, отi вирiзанi на колодах обрахунки, що навiть Фоцi було смiшно. Бо Фока собi думав, що панське письмо досконале, архимудре, а для полонин та лiсу згодяться й вiковiчнi гiрськi карби. Але вчений пан: нi та нi, тiльки свою мудрiсть визнавав.
Однак був вiн чоловiчком добрим, зичливим, видно, що хотiв, аби людям було добре. Фока принiс йому на Новий Рiк перстеник щастя. Такий, що й тепер можна всюди знайти: посерединi сонечко, а з обох бокiв сонечка двi п’ятдесятки, виритi ревашевим письмом.
Тут будет реклама 1
Це означае: «многая лiта, до ста лiт». Здаеться, над тим перстеником вiдмовили шiстнадцять примовлянь, вiдповiдно до кiлькостi квасолi, яка була в однiй зi старих коробочок у Шумеевiй коморi.
Фока тiшився, бо зимою вченому чоловiковi стало лiпше. Вiн вважав, що то так добра ворожба подiяла, його перстеник. Прийшла весна, i хворому знову стало гiрше. А через те, що не мiг всидiти на мiсцi i весь час ходив, говорив, дуже переймався будь-чим, завжди хотiв виправити людей i тому постiйно нарiкав на тих дурних i безбожних горян, – врештi якось так розкашлявся, що помер.
Тут будет реклама 2
Фока плакав за вченим, як за татом, сам справив йому похорон i влаштував гучну гостину на поминках. Про поминки небiжчик якось нiколи не казав, що то поганський звичай. Не любив бiдака говорити про смерть.
Пам’ять i честь померлого люди гучно вiдзначали у хатi Булiги. Шкода iм було того сироти, що мав стiльки мудростi, а нiчого то йому не помогло.
Тут будет реклама 3
Згас далеко вiд своiх, далеко вiд свого роду, вiд панських звичаiв i панських гонорiв. Булiга й молодий Фока щедро вгощали поминальних гостей то бужениною, то банушем, то горiлкою, то медом. Потiм ще й щиро бавилися бiля небiжчика в iгри, приписанi звичаем. Спочатку гралися в жужукало[1 - Рiзновид гри «Монетка»]. Жужукали iз запалом, аж хата дрижала, а здалека гучало так, нiби органи грали.Тут будет реклама 4
Бавилися у млин, хлопцi пiд лавкою в сiнях так стукали i галасували, нiби тарахкотiв справжнiй млин. Дуже гучними були й торги газди з жидiвськими купцями, а ще голоснiшими сварки жидiв мiж собою. Як зазвичай у тiй забавi. А коли актори, що грали жидiв-конкурентiв, вилетiли надвiр, нiбито iх газда викинув, то зчинили такий рейвах, що було чути аж на Синицях. А з хати раз за разом гримiв потужний смiх. Жодноi забави не забули.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
