На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Справив собi парадний мундир – бiлий, аж свiтився, припасований, по фiгурi. Стрункий, високий, чорноокий, вiн ходив вуличками Венецii, як справжнiй дука, як принц гiрський. Венецiанцям теж показав, якi вони, хлопцi з гiр. Невдовзi заробив арешт i карцер – i це ще, як то кажуть, з великоi ласки – за те, що збив собi з дощок дарабу, хоч здаеться, ще бiльше за те, що разом iз товаришами викрадався ночами з казарми i на тiй дарабi перепливав на якийсь острiв до венецiйських дiвчат. Та що там Фоцi такi фрашки! Так чи iнакше вiн i далi прокрадався вночi на забави, на танцi.
Тут будет реклама 1
Нудно було би спати в казармi. Мiг би затужити за горами. А тут музика грала, а тут вино пiнилося, а тут спiви солодкi, а тут дiвчатка щебетали: «Сеньйор Шумейо, сеньйор Шумейо!»
От лиш тi дiвчатка, хоч i гарненькi, молодесенькi, щебетливi, але, змилуйся Боже, м’якi, як булочки, i крихкi, як скло, – нема за що взятися в танцi. І боязкi, весь час у страху, щоби хтось iх не стиснув. Чи то така порода, зовсiм iнша? Чи, може, таке повiтря йде вiд мiста й вiд моря? Молодий Фока тихенько наспiвував: «Ой, якби ми, дiвчинонько, самi в полонинцi…».
Тут будет реклама 2
Якось у рiздвяну нiч Фока – а вiн мав вiйськову перепустку – заблукав у закапелках венецiйських вуличок i вийшов до лагуни. Море, гнане вiтром, билося об берег, а вiн, стоячи там самотньо, згадав святвечiрню пiсню, гукнув на повнi груди, аж удалинi вiдгукнулося в тiсних вуличках. І заспiвав над лагуною коляду, народжену серед лiсiв та полонин, – «Ой, у морi-морi, ясний цiсарю, – ой, дай Боже…».
Тут будет реклама 3
«Тодi треба було мати флояру – розповiдав Фока, – ото вже граеться пiд шум води, пiд дуднiння хвиль. І запросив би я того зеленого дракона, того царя морського, як i всю звiрину, на Святу Вечерю», – жартував Фока. Але куди тут просити, коли навiть добре не знаеш, у якiй сторонi хата твоя i рiднi гори.
У горах i навiть у Коломиi ще точно не знали про долю Фоки. Прийшли звiстки – як завжди перекрученi й неперевiренi, – що Фока вже пiшов воювати, i то десь на морi, що, здаеться, поранений, що, напевно, вже не живе, що, мабуть, там i похований у тiй водi.
Тут будет реклама 4
Дiйшли тi вiстi до Шумея. Шумей плакав, звiрявся худобi, ходив по примiвниках, щедро iм платив. Ворожби насправдi отримував добрi, але не мiг заспокоiтися. Врештi прийшли офiцiйнi повiдомлення, прийшли i листи вiд Фоки. Приiхав старий дiдич зi Станиславова i в подробицях порадив Шумеевi, що той мае зробити. Батько Фоки набив торбу грiшми i разом iз кревняками вирушив до Львова.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
