На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Приходили вони обое з жiнкою до тоi колиби. І хату там потiм збудували, але ii вже тепер нема, бо то дуже давно було. І оповiдають, що мали двох синiв. А то були легiнi, гiднi молодцi, що в Чорногорi першi колиби закладали i худобу розводили тисячами. Бо один iз них ходив iз Довбушем, а може ще з Пинтею. На конях лiтали на угорську сторону, там за верхами на замки угорськi нападали, подолали там панiв i лицарiв, добра всякого набрали i в Чорногорi у недоступних скелях заховали. Але там у Чорногорi людей тодi ще не було.
Тут будет реклама 1
Ото був рай для змiй, добре жилося тому гаддю. Кажуть, що така змiя, як за сiм рокiв не побачить людини, то так росте i пухне, що обертаеться на величезного смока, який виглядае, як здоровенний бик на коротких ногах, з велетенськими скляними очами, i зубами клацае, весь укритий шкiрою, подiбною на кору смереки, але та смокова срiбна i блистить. То ж тi смоки замкiв собi набудували, тобто людей, у неволю взятих, будувати змушували, скарби людськi позахоплювали, худобу забирали або нищили, а людей геть iз полонин виганяли i колиби поруйнували.Тут будет реклама 2
Так само i тих двох синiв його у неволю взяли i до невiльничоi страшенноi роботи запрягали там у тих скляних замках, що безперестанку крутяться й обертаються на Смотричi, як повiдають люди.
Батько мого дiда, старий уже дiдо, сам тодi з бабою тяжко мусив працювати, косити, громадити сiно i доглядати худобу. Тодi багато маржини пропало, а помiчникiв чи слуг не було жодних.
Іде вiн раз до лiсу i, вертаючись на гору, двигае тяжке дерево.
Тут будет реклама 3
Стогне старий i падае пiд тим тягарем. Лiс собi шумить, а вiн скаржиться-примовляе до того лiсу:
– Ой, шуме, шуме лiсовий, може, пришумiв би менi синка-помiчника i дитятко-потiху, може, передав би менi якусь вiсть вiд моiх синiв, що там караються у катушах у нехристiв.
Іде вiн якось потiм iншим разом у дiл до лiсу i приходить на ту кичеру, оту, де та моя стара хата. А лiс дуже шумить, i стогне вiтер та плаче, а йому здаеться, що щось кличе за ним:
– Дедику, дедику, чекайте!
Перехрестився вiн, подумав, що то, може, викликав душу котрогось iз синiв.
Тут будет реклама 4
Певно, iх там тi смоки чорногiрськi вже добили. Перехрестився, зiтхнув, вернувся на гору до хати i розповiв про то бабi. Баба, цiкава, як завше, побiгла вiдразу на другий день до лiсу. Слухае, прислухаеться ще здалека, а лiс шумить якось незвичайно, непросто. У дрож кинуло бабу, зi страху хреститься, до сонечка Божого пiднiмае очi, але слухае далi. Баба, як баба.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
