На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мишастi, воронi, буланi, гнiдi, попелясто-сiрi. Потечуть вони вiд села до полонин, i завируе весняний рух, який за вiки обрic барвистим квiтом звичаю, – полонинський хiд. Потiм, уже високо на пасовищах, вiдбуваеться змiшування стад. Тисячi голiв худоби, пастухи, собаки i трави, повертаються старi громади.
Коли там, нагорi, на днi скелястого котла, устеленого мохом, ватаг видобуде з трембiти мелодiю, що обплiтае дихання, мов пуповина, сповiщаючи цим перший вихiд на пасовища, власнiсть на якийсь час скасовуеться.
Тут будет реклама 1
Хто торкнувся трембiти, той очищений, вiн не хоче загарбати свiт, не хоче мати його для себе. Бо чия полонина? Бога та овець. Бог та вiвцi годують ватага, пастухiв, газдiв. Ватаг чий? Власний ватаг овець, вони належать одне одному, отари ватаговi, ватаг отарам. Усе пов’язуе трембiта, стягуе вiтровою струною вiд неба до землi. Ватаг, хоча за ним узагалi не пильнують, нiчого не беруть нi вiд кого, не можуть забрати, тому що реваш на удiй, що його роблять при змiшуваннi худоби, вiдразу показуе чiтку мiрку того, скiльки кожен iз власникiв стад – як iх називають, мiшенникiв – мае отримати бриндзи з цiлого лiтнього удою.Тут будет реклама 2
Ватаг служить усiм i кожному, але жоден з мiшенникiв не може йому нiчого наказувати, та й вiн не наказуе жодному з них. Вiн надто далеко, надто високо. Хто ж iще, зрештою, проводить протягом року стiльки днiв та мiсяцiв у в хмарах, у свiтi тiней i туманiв, десь поряд iз тим свiтом. То ж бо ватаговi дiти, чий тато проводить роки на полонинi, тривожаться ночами, чи бува не затягли його тумани на той бiк, а восени так радiсно його вiтають, нiби вiн повернувся з того свiту.Тут будет реклама 3
А тi дiти, чийого тата вже немае серед живих, утiшають себе тим, що, можливо, – хто знае? – вiн повернувся до своiх колишнiх угiдь i блукае у хмарах за отарами.
Полонина, на яку приводять овець i худобу, як каже пiсня, пишаеться цим. Горда, неприступна, вкриваеться туманами, нiби хустками. Повсякдень грають трембiти протягом усього лiта, скликаючи пастухiв з-пiд вершин, з розлогих гiрських просторiв, з галявин i купин, схованих по скелях i ярах, кличуть до iжi, доiння i на ночiвлю.
Тут будет реклама 4
Є лише ще один такий же гучний голос – голос полонинського ворога, страшний рик ведмедя, коли його вiдганяють вiд жертви, або коли вiн, накинувшись на вола чи корову, що тiкае в смертному страху, б’елапою по шиiiсмокче кров; коли хоче залякати пастухiв, якiзахищають стада, або коли вiн поранений.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
