На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
27 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Вінценз) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.
📚 Читайте "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Інакше вiвчарi могли б iх проклясти i напевно надовго б запам’ятали, якi ж то поганi люди, отi з повороту над Черемошем. Такi збудженi й занепокоенi вiвчарi заледве вiталися з зустрiчними i взагалi не сердечнилися гречно за звичаем, бо все свое серце вiдкрили турботi про овець. То один, то iнший навiть зиркав недовiрливо в бiк Чердака, чи, бува, якесь занадто гостре людське око не разить нишком овець. Тим часом вiвцi, впевненi, що опiка над ними саме така, якоi вони потребують, розсипалися вiльно, нiби опинилися на вiтчизнi свого роду, на скелястих пустищах.
Тут будет реклама 1
Потiм знову збиралися, i, заспокоенi пiклуванням i турботами, довiрливо рухалися далi з одностайним плюскотом: дзiнь-дзiнь, бам-ба-лам, пирсь-пирсь.
Вiвчарi також заспокоювалися, витягали з-за пазух флояри, i звивистi, пронизливi сумно-довiрливi овечi нотки наповнювали тiсну долину Черемошу. І не один, милуючись овечками, заспiвав, вторуючи флоярам, аж луна вiдбивалася з другого берега: «Ой, овечки, небилечки, писаний ботею!»
І справдi, нiхто не кинув iз Чердака жодного гострого погляду.
Тут будет реклама 2
Коли вигук «дроб’ета iдуть» вихором увiрвався в дiм, Фока перервав свое заняття i вийшов на ганок. Звiдти, з давнього Чердака, так добре було дивитися згори на шлях. За Фокою повибiгали й iншi, серед них i Етик. Усi скупчилися на ганку, сповненi такоi цiкавостi, як нiби в цьому овечому раю Верховини вже хто знае як давно не бачили овець на власнi очi.Тут будет реклама 3
Але повторювати замилування означае постiйну новизну. Зойки захвату i спiвчуття сипалися з Чердака: «Але ж то моцний ботей, тисячка як нiц». І далi: «Маленьство любе!» «Змучаться! Ягнятка найгiрше. Такий шмат дороги!» Етик показував: «Ой, гляньте, як та крапчаста кульгае. Поможи iй, Боже». Фока милувався малечею мовчки. Як розкажуть про це наступнi роздiли, вже змалку, щолiта, перебував вiн iз вiвцями в далеких пустищах сам-один, мандрував з ними, пiклувався про них, нiжився з ними.Тут будет реклама 4
Вiвчар на все життя залишаеться вiвчарем. Отож Фоку сформували вiвцi. І вже пiзнiше, в молодостi, коли вiн сам на сам без зброi, лише зi смолоскипом, вiдвойовував вiд ведмедiв пущу, то сповняв, як то кажуть, слова святого Письма: «З ведмедями грався, як iз ягнятами в молодостi своiй».
Фахiвцi доводять, що спiвiснування людей iз вiвцями е пiдставою цивiлiзацii.
Мнения
О книге «На високій полонині. Книга 1. Правда старовіку» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
