Кредо (збірник)

Почули про образливе висловлювання i, не поцiкавившись з чиiх вуст воно пролунало, приписують моему братовi. О, Наполеон мав рацiю, коли сказав, що Робесп’ер став цапом-вiдбувайлом революцii, i провину за усi беззаконня iнших звалили на нього. Чи не е це одним iз тисячi iнших доказiв? І якби хотiли уважно дослiдити полiтичне життя мого брата, як описують його вороги, хiба не побачили б там, як у цьому випадку, що на нього покладено вiдповiдальнiсть за купу ганебних вчинкiв, якi були йому зовсiм чужi? Як можна далi говорити про людську справедливiсть, коли я бачу, що цiле поколiння без примусу приймае на вiру усi цi наклепи, якi так охоче поширюють проти мого брата його вороги.

О прийдешне поколiння! Єдина надiя на тебе, ти виправдаеш мого брата, ти визначиш йому його справжне мiсце в iсторii, бо лише ти судитимеш безпристрасно!

Роздiл четвертий

[Мiж цим роздiлом i попереднiми е, очевидно, величезна прогалина. Я шукав серед матерiалiв, якi менi залишили, чим би ii заповнити, але марно.

– Л.]

Вiд’iзд Шарлотти Робесп’ер та ii молодшого брата до Нiцци. – Що з ними сталося у Лiонi. – Небезпеки, на якi вони наразилися перед прибуттям до мiсця призначення. – Їх переслiдують мешканцi Марселя. – Приiзд до Нiцци. – Прогулянки верхи. – Негiдна поведiнка панi Рiкор стосовно Шарлотти Робесп’ер. – Вона обмовила ii перед ii братом. – Пiдла пастка, пiдлаштована панi Рiкор, щоб змусити Шарлотту повернутися до Парижа. – Наслiдки цiеi зради.

Мiй молодший брат i ще один представник Конвенту, Рiкор, отримали наказ направитись до iталiйського вiйська, штаб-квартира якого була тодi у Нiццi.

Вiдомо, що Конвент здiйснив чудовий задум – вiдправити своiх членiв iз певними дорученнями до вiйська, i це, значною мiрою, допомогло Францii досягнути вражаючих успiхiв.

Я дiзналася, що Рiкор бере з собою дружину, i менi спало на думку поiхати з братом. Я попросила його взяти мене з собою, i вiн радо задовольнив мое прохання. Досi нiщо не могло повпливати на теплi дружнi стосунки мiж нами.

Жодна сiм’я не була згуртованiшою за нашу з обома моiми братами. Якi ж ви злочинцi – тi, що порушили цю чудову гармонiю!

Не можу згадати точну дату нашого вiд’iзду. Пам’ятаю лише, що пiвдень був дуже вороже налаштований проти монтаньярiв i що багато департаментiв повстали на заклик жирондистiв, якi втiкали вiд переслiдування за декретом вiд 31 травня. Я навiть думаю, що роялiсти вже здали англiйцям Тулон.

Лiон повстав.