На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Святополк ІІ Ізяславович» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Святополк ІІ Ізяславович

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Святополк ІІ Ізяславович" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Святополк ІІ Ізяславович" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сергей Грабарь) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Святополк ІІ Ізяславович» розповідає про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ – початку ХІІ століть. Князь Святополк, пізніше викинутий з аналів історії, і згадуваний одним-двома абзацами у джерелах, насправді був однією з визначних особистостей у становленні нашої державності. Він був ініціатором проведення Першого з’їзду князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців і зрештою припинив їх. Святополк ІІ сприяв піднесенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир.
Про ці та інші події, про постійну боротьбу за владу, про підступність і кохання, про дипломатію і торгівлю, про війну і мир, про життя Києва на помежжі двох століть в романі Сергія Грабаря «Святополк ІІ Ізяславович».
📚 Читайте "Святополк ІІ Ізяславович" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Святополк ІІ Ізяславович", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн постiйно про щось теревенив, називаючи нечувану до того цiну. Жiнка дивилася i йшла, не кажучи нi слова. Зрештою, одного дня Феофано – таке iм’я носила патрицiанка – звернулася до мене грецькою.
– Ти князь руський?
– Так, – вiдповiв я.
– Як тебе звати?
– Олег, син Святослава, Великого князя Киiвського.
– Ти дуже гарний, – жiнка зашарiлася. Легкий рум’янець покрив ii щiчки. – Чому ж у невiльниках?
– Тому, можливо, що теперiшнiй князь боiться мене, а може, ще е iншi причини, менi невiдомi, – я перевiв подих i запитав: – А хто ти, красуне?
– Вважаеш, красуня? – вона ще бiльше зашарiлася.
– А хiба нi? – я голосно засмiявся i раптом цiлком серйозно: – Ти знаеш, це я вперше за останнi два роки так вiльно почуваюся. То як величати тебе?
– Феофано Музалон.
– Ім’я у тебе не з цих мiсць. І говiр не грецький.
– Я народилася в Зiхii. Мiй покiйний тато був архонтом Зiхii. Там вiн зустрiв маму. Вона – зiхiйка. І в них з’явилася я.
– Я чув про зiхiйцiв. Це там, де живуть алани?
– Приблизно, тiльки алани нашi вороги. Вони живуть за горами, а зiхiйцi на узбережжi.
– То твоi охоронцi звiдти?
– Так.
– Тож я нiяк не мiг зрозумiти iхнiх слiв.
– Княже, багато мов знаеш?
– П’ять-шiсть – вiльно, i так, побiжно, теж трохи.
– Який ти!.. – у захватi, згодом, трохи помовчавши: – Як тебе звiльнити?
– Викупи! Тiльки, думаю, цiна за мене дуже висока. Тут вже не раз прицiнювалися.
– Нiчого, я щось придумаю, – Феофано полишила по собi довгий, пристрасний погляд карих очей.
Їi не було кiлька тижнiв. І мене чимдалi починав охоплювати смуток. Я бачив багато красивих жiнок. Але, по-перше, врода цiеi жiнки була особлива.
Одного теплого квiтневого ранку з’явилася сяюча Феофано. Ще здалеку побачивши мене, вона привiтно помахала рукою.
– Я була в iмператора. Вiн хоче тебе бачити. А це твое звiльнення, – i вона дiстала iз безмiру складок спiдницi згорнутий пергамен.
– Що це?
– Купча твоеi свободи.





