На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Святополк ІІ Ізяславович» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Святополк ІІ Ізяславович

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Святополк ІІ Ізяславович" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Святополк ІІ Ізяславович" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сергей Грабарь) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Святополк ІІ Ізяславович» розповідає про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ – початку ХІІ століть. Князь Святополк, пізніше викинутий з аналів історії, і згадуваний одним-двома абзацами у джерелах, насправді був однією з визначних особистостей у становленні нашої державності. Він був ініціатором проведення Першого з’їзду князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців і зрештою припинив їх. Святополк ІІ сприяв піднесенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир.
Про ці та інші події, про постійну боротьбу за владу, про підступність і кохання, про дипломатію і торгівлю, про війну і мир, про життя Києва на помежжі двох століть в романі Сергія Грабаря «Святополк ІІ Ізяславович».
📚 Читайте "Святополк ІІ Ізяславович" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Святополк ІІ Ізяславович", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Назву Десятинноi церква отримала тому, що князь Володимир видiляв спочатку на побудову, а згодом i на утримання храму десяту частину державних доходiв.
Весiльний обряд у церквi пройшов напрочуд швидко. Перед цим Ілiарта прийняла християнство, так i не зрозумiвши, для чого це. Єдине, що ii турбувало, – куди подiвся шаман i його служники. На всi запитання половчанки вiдповiдали, що iх нiхто не бачив. Князь Святополк вiдмовчувався.
«Наче у воду канули, – говорили люди, i вже стиха: – Днiпро поряд».
Пiсля церковноi церемонii Великий князь Святополк та його нова жона Ілiарта пройшли у супроводi почту рiдних та близьких гостей урочистою ходою до Княжого палацу, що мiстився поряд iз Димитровим монастирем.
Люду зiбралося багато. Обличчя у всiх веселi, бо свято велике, а ще мир прийде. Про це говорили, вказуючи на хана Тугоркана та його челядникiв, якi йшли за молодими поруч iз княгинею Гертрудою, мачухою Киiвського князя.
Окремою групкою серед натовпу видiлялися черницi Андрiiвського монастиря зi своею настоятелькою Янкою.
Пiдiйшовши до княжого двору, Святополк зупинився i звернувся до юрби:
– Дорогi кияни i люди, що прийшли до нас цього дня, я вдячний вам i наказую сьогоднi, i завтра, i позавтра святкувати, лиха одне одному не робити, почуватися у мирi, i мир прийде до наших домiвок, – князь вiдверто подивився на свого нового тестя Тугоркана.
– Слава! – пронеслося людом.
За обiдом гостi розмiстилися згiдно з чином. У центрi головного столу – князь Святополк та Ілiарта, поруч з молодим його син Мстислав, який був на весiллi дружбою у батька, далi мачуха Гертруда i дiти князя: Ярослав, Анна i зовсiм малi – чотирирiчна Збислава i ще менша Предслава.
Святополк наполягав, щоби i Мара була за головним столом, але вона навiдрiз вiдмовилася i примостилася за одним iз бокових столiв поруч iз Любомиром та княжими боярами.





