На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Святополк ІІ Ізяславович» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Святополк ІІ Ізяславович

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Святополк ІІ Ізяславович" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Святополк ІІ Ізяславович" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сергей Грабарь) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Святополк ІІ Ізяславович» розповідає про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ – початку ХІІ століть. Князь Святополк, пізніше викинутий з аналів історії, і згадуваний одним-двома абзацами у джерелах, насправді був однією з визначних особистостей у становленні нашої державності. Він був ініціатором проведення Першого з’їзду князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців і зрештою припинив їх. Святополк ІІ сприяв піднесенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир.
Про ці та інші події, про постійну боротьбу за владу, про підступність і кохання, про дипломатію і торгівлю, про війну і мир, про життя Києва на помежжі двох століть в романі Сергія Грабаря «Святополк ІІ Ізяславович».
📚 Читайте "Святополк ІІ Ізяславович" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Святополк ІІ Ізяславович", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Монастир Видубицький був давнiм, трохи молодшим за Печерський, i мав легендарну iсторiю своеi появи.
Сталося так, що у часи Володимира Великого, в днi, коли князь остаточно визначився щодо вiри, за його жорстким наказом, i тiльки за його, бо нiхто в цiй краiнi не був вищим за головного очiльника Держави, статую першого серед усiх богiв поганських Перуна скинули з пiдмурку.
Зiбравши жителiв мiста, змусили iх спорожнитися прямо на тiк Боричiв, а тодi по тому змiшшю сечi й лайна, протягли наймогутнiшого поганського бога.
Десь вже далеко поза Киевом, за Ольминим двором, за могилою князя Аскольда, винесло хвилею на берег Володаря поганського Неба. Ідола, що «видибав», пiзнiше сховали серед нетрiв та хащ, а на мiсцi чудесного спасiння Перуна щороку збиралися люди, продовжувачi вiри поганськоi.
Разом з монастирем зводився Красний княжий двiр, що й височiв тепер над банями церков. Великий князь Всеволод не любив Киева, хоча й розумiв його полiтичне значення, та вiльнi години завжди проводив у замiському палацi.
Зараз у головних покоях Княжого палацу доживав останнi земнi днi Великий князь Киiвський Всеволод.
– Хто тут? – запитав ледь чутно.
– Це я, Всеволоде, – вiдповiв жiночий голос.
– Хто? – вже з тривогою повторив князь.
– Жона твоя, Анна.
– А, добре… Володимир приiхав?
– Ще нi. Чекаемо з хвилини на хвилину.
– А Ростислав?
– Вже тут.
– Покличте його.





