Остап Вишня. Невеселе життя

Тут перебували такi члени органiзацii, як Ткачук Ів., Кривенко, Качанюк, Гiрняк (тепер небiжчик), Гжицький, Гаско i цiла киiвська група письменникiв галичан (Загул, Атаманюк, Козорiс i т. д.). Маючи безпосереднi зв’язки з закордоном, вони дуже прислужилися до широкоi iнформацii закордону про роботу контр-революцiйноi органiзацii. Через них дiставалося директиви з закордону i т. д.

Осередок Інституту iсторii Украiнськоi культури (Черняк, Горбань), де у вiдповiдному нацiоналiстичному офарбленнi розроблялася соцiяльно-економiчна iсторiя Украiни.

Осередок при Видавництвi «Молодий Бiльшовик», на чолi з Грицаем. Решти членiв цього осередку я не знаю. Цей осередок дбав про видання певноi лiтератури для молодi, затуманюючи молодечi голови нацiоналiстичним мотлохом.

Осередок при Видавництвi УРЕ (Украiнська Радянська Енциклопедiя). Тут працювали такi, як Бiленький (Березинський), Фалькович, Рiчицький, Лозинський, Рудницький, Бадан i т. д. Їхне завдання було подати Енциклопедiю у вiдповiдному дусi, тоб-то нi в якому разi не в дусi радянському, партiйному, а навпаки в дусi нацiоналiстичному.

Розумiеться, що i в таких вищих наукових закладах, як ВУАМЛІ, ВУАН, були своi осередки, своi люди, що працювали для органiзацii i на органiзацiю.

В галузi театрального фронту малися такi форпости нацiоналiстичнi, як «Березiль» на чолi з Курбасом, такi робiтники, як Христовий.

Одже, як бачимо, культурний фронт, на якому я провадив контр-революцiйну роботу, був густо вкритий сiткою осередкiв цiеi органiзацii.

Я вже не кажу, про такi суто-лiтературнi органiзацii, як «Плуг», «Ваплiте», «Лiтературний Ярмарок», «Пролiтфронт», – що вся iхня робота провадилася пiд гаслом нацiональноi культури i лiтератури, нацiональноi i формою, i змiстом.

Говорячи про контр-революцiйну роботу органiзацii, не можна обминути фiгури М. О. Скрипника. Я нi вiд кого з товаришiв не чув, щоб Скрипник був членом контр-революцiйноi органiзацii, але що його постать була така, на яку звертали ми погляди в своiй контр-революцiйнiй роботi.

Ми думали i знали, що М. О. Скрипник за украiнську культуру, взагалi за надання Украiнськiй Радянськiй Республiцi всiх прав i привiлеiв, як республiцi самостiйнiй, ми знали, що вiн обстоюе i самобутнiсть украiнського культурного процесу i вiдмiннiсть економiчного розвитку УСРР. В його особi ми уявляли той стовп, що завжди захистить, завжди пiдтримае нас у наших домаганнях iти в своему розвитку вiдмiнним шляхом вiд РСФСР.