Остап Вишня. Невеселе життя

Із довгого бездум'я вивiв мене рiзкий гуркiт зовнiшнiх засувiв дверей. Це вартовий кинув на тапчан неокресленого кольору накривало i такого ж гатунку подущину, наповнену дерев'яним трачинням.

Я просидiв на тапчанi до часу, коли знову загримiли дверi i вартовий покликав «на оправку», наказавши й парашу взяти з собою, щоб i ii привести в порядок. Пiсля освоення всiеi процедури «оправки», почалось цiлоденне життя тюрми. Через вiконце у дверях подавали денну пайку хлiба, горня теплоi води, полудневу миску супу та вечiрню баланду.

Пiсля кiлькох днiв у камеру ввiйшов якийсь вiйськовий достойник, заявляючи:

– Я начальник тюрми! – i тут же остовпiв: – Ов! І ви тут?! – Менi здалося, що це справдi було для нього несподiванкою. Я не здобувся на вiдповiдь. Досi менi не доводилось його зустрiчати.

– Чим мiг би я вам допомогти? Може, переказати щось додому?

А в мене вирвалось прохання:

– Чи мiг би я перед сном покористуватись холодним душем?

– Це можливе!

Вiн похитав головою i вийшов iз камери. Цього ж вечора перед 9-ю годиною я обдавав себе теплою i холодною водою.

Нервова хандра мене не покидала. Дням я загубив рахунок. Вартовий бурчав на мене, коли я повертав йому страву. При кiнцi сiчня повели мене в кiмнату «з дзеркалом». Там цирульник взявся знiмати з мене густий чорний зарiст, який уподiбнював мене до розбiйника Варави.

– На Г?

Я обiзвався:

– Гiрняк.

– Давай!

Я накинув на себе кожух i шапку та вийшов у коридор. Ведучи мене по коридорi, а далi по ступнях униз, вiн, плескаючи в долонi, давав знаки iншим, щоб не попадались нам на очi, бо вiн веде в'язня… Вивiв мене кiлька поверхiв угору i по килимах пiдвiв до дверей та впхнув мене туди. Високий молодий службовець тiеi установи обiзвався:

– Ви що так нарядились? Зiбрались на Сибiр? Будьмо знайомi – я слiдчий ДПУ Микола Федорович Грушевський.

Вiн сидiв за кабiнетним столом, а впритул стояв звичайний вузький столик з двома стiльцями. На столi слiдчого лежала товстенна тека з паперами. Запропонувавши менi сiсти за столиком, слiдчий розрядився цiлою доповiддю про зовнiшню й унутрiшню ситуацiю краiни, про господарськi труднощi, про клясову боротьбу i т. п.