На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Остап Вишня. Невеселе життя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Остап Вишня. Невеселе життя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Остап Вишня. Невеселе життя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
📚 Читайте "Остап Вишня. Невеселе життя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Остап Вишня. Невеселе життя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як я розумiю Радянську Украiну? Я розумiю ii, як невiд’емну частину СРСР. Я переконався в цьому, сидячи отут, в камерi «одиночного заключения»? Нi, це я заявив у своiй промовi 1929 року, на банкетi, в украiнському постпредствi в Москвi, куди я iздив на тиждень укр. культури. Заявив я це прилюдно, в присутностi членiв Уряду, i Всесоюзного, i украiнського, в присутностi укр. i росiйських письменникiв, в присутностi широкоi радянськоi громадськостi. Я сказав: «Без Радянськоi Росii не було б нiякоi Украiни».
З того часу нiяких змiн у моiх поглядах не було i не буде.
Питання про народ, про селянство. Ну, ясно, що понятiя народу, нацii, як чогось цiлого, давно вже розвiялось, як дим. Смiшно було б, працюючи 13 лiт з Радянською владою, за керiвництвом Комунiстичноi партii, десь «поза халявами» плекати «народ есть трудящi» i есть експлоататори, а не народ, не нацiя.
З’окрема про селянство. Я вихованець села, я працював в есерiвських газетах, я був пiд впливом Модеста Левицького… Селянство для мене, одже, «iдол», «кумiр»… Я колись iдеалiзував, справдi, селянство, але давно те було i давно загуло.
І я знаю селян, що будують нове життя, що прагнуть культури, нищать забобони, темнi iнстинкти, будують нову соцiялiстичну батькiвщину. Я знаю «полiтвiддiльських» селян, бачив iхню роботу, бачив iхнi, жадiбнi до нового веселi очi, чув iхнi пiснi i бачив iхнi танки. Так пiсля цього я iдеалiзуватиму селянство в цiлому?
Я ж iще поки що не божевiльний!
Нi в якому разi, я, звичайно, не буду твердити, що в цих питаннях я чистий уже «как поцелуй ребенка».
Я бачу, як за останнiй час Рад.



