На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Остап Вишня. Невеселе життя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Остап Вишня. Невеселе життя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Остап Вишня. Невеселе життя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
📚 Читайте "Остап Вишня. Невеселе життя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Остап Вишня. Невеселе життя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
З петлюрiвським урядом я, в складi М-ва Шляхiв, як дiловод Санiтарноi Управи пройшов увесь шлях аж до Кам’янця Подiльського. Там, у Кам’янцi, кинув Мiнiстерство i почав працювати в газетах есерiвських, спочатку в «Народнiй Волi», а потiм у «Трудовiй громадi». Писав фейлетони за пiдписом «П. Грунський». З Кам’янця на початку 1920 року, перейшовши фронти, повернувся до Киева й працював за редактора мови у видавництвi «Книгоспiлка». В жовтнi 1920 року мене заарештувала ЧК, а в квiтнi 1921 року я вийшов з в’язницi i почав працювати в редакцii газети «Вiстi ВУЦВК», спочатку, як перекладач, а потiм, як фейлетонiст, за псевдонiмом «Остапа Вишнi».
Це, сказать би, сухий i «офiцiальний» бiк життепису.
Дитинство. Жив у дитинствi в оточеннi укр. села, хоч батьки, люди малокультурнi, пнулися до якихось «пiдпанкiв». І батько i мати нацiонально були несвiдомi, хоч у родинi панувала мова украiнська. Та зрештою, батькам було i не до мови i не до свiдомостi, бо народили вони за 25 лiт свого шлюбного життя сiмнадцятеро дiтей, з яких я був другим. Батько помер 1909 року, менi тодi було 20 лiт, я служив у Киевi за вiйськового фельдшера, одержуючи 5 крб.
Школа – вiйськова. Впливiв на мою нац. свiдомiсть не мала нiяких. Поза школою так само з свiдомими укр.
Вiйськова служба. Тяжка i морально, i матерiально. Полк був суворий. Гнули мене в баранячий рiг. Здерiдка, бувши на вiйськовiй службi, зустрiчався з земляками студентами, членами укр. клубу «Родина», i разiв зо два був з ними, переодягнений у цивiльну одежу, в клубi. Укр. книжки потайки читав, бував часто в укр. театрi Садовського. Вважав себе за украiнця, але практичних наслiдкiв (гуртки, просвiта i т. д.) з цього не робив.



