На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Остап Вишня. Невеселе життя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Остап Вишня. Невеселе життя

Дата выхода
30 ноября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Остап Вишня. Невеселе життя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Остап Вишня. Невеселе життя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889–1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі.
Основою праці стали документи слідчої справи за 1933–1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922–1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму.
У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи – табірного щоденника Остапа Вишні – та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста.
Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно-соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.
Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.
📚 Читайте "Остап Вишня. Невеселе життя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Остап Вишня. Невеселе життя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Здрастуйте! – Здрастуйте! – А я вам борг принiс! – Невже? Сiдайте, пожалуста! І чого ви до нас не заходите… Одарко! Чи нема там чого перекусити?.. Ну, як воно?.. Як дiти? Бiгають? А я й кажу Одарцi… От, кажу, в Івана дiти… Такий хлопчина, такий хлопчина… – Е, в мене дiвчинка!.. Ну да… Я й кажу Одарцi. От, кажу, в Івана дiвчинка, от дiвчинка! – І так вам хороше… Так вас вiтають, так вас шанують… А прийдiть позичити… – Та нема. Та й невчасно ви зайшли. Та й дiтям скажiть, щоб за коровою дивились, бо вони у вас, хоч здоровi, а дурнi… Нi, таки – вiддавати краще…
.
Ви гадаете, що це для того пишеться, щоб ви насiнньову позику повертали? Нiчого подiбного! Ви й самi вiддасте… Це я написав так собi, мiж iншим…»
Прочитали? Так в цiй «усмiшцi» «сiльському читачевi роз’яснюеться, що держава наша нiчим не вiдрiзняеться вiд держави капiталiстичноi? Саме до цiеi «усмiшки» вiдносяться (натяком) «якiсь контрреволюцiйнi мотиви»? І таку критику ви не називаете лiтературним шарлатанством? Полторацький мае нахабсто заявляти, що О.
– «Ми, – пише «морфолог», – проаналiзували войовничий антикультурницький характер лiтературноi роботи Остапа Вишнi. Вiдомо, що iндустрiяльнi робiтники на численних вечiрках зустрiчали нашого автора смiхом, а проводили мовчанкою».
Так кiнчае свою монографiю Полторацький.
Я змовк. Тов. Европенко-Европацький замислився.
– Ну, добре, – скрикнув вiн, – я й цей роздiл викреслюю. Але це ж не головне. Головне… – вiн кинувся до монографii, але роздiлiв i справдi вже не було: монографiя туманiла останньою сторiнкою. – Ігi-гi-гi! – вдарився в гiстерику тов. Европенко-Европацький i вискочив з кiмнати.
Я його не зупиняв. По сутi роздiл був не останнiй. Був ще роздiл про «репортаж» та й роздiл про «сучаснiсть» не ввесь я використав. І в цих роздiлах можна було найти чимало нових «морфологiчних» перлiв, але я все-таки тов. Европенка-Европацького не зупиняв. Скажу по щиростi: втомився я та й час був пiзнiй. Я пiшов до лiжка.
ЕПІЛОГ
Я – не критик, не теоретик i навiть не публiцист. Я – звичайнiсiнький собi читач.



