Остап Вишня. Невеселе життя

Що зробив автор? Автор пiдсунув Івановi «пiдходячу пружину» i… «трактор став». І ставши, що зробив трактор? Добродушно «похитав головою»: мовляв, диваки, я зовсiм не такий страшний, як ви думаете, треба тiльки навчитись поводитись зi мною. Подiбний цей факт до тлумачень «морфолога»?

– «Остап Вишня свiдомо фалшуе карти, – продовжуе далi Полторацький, – i протиставляе концепцiю свою, ним улюблену: село темне, вiдстале i без мiста воно нiчого не може зробити». «Ця назадницька лiнiя… йде супроти лiнii активiзацii села».

Це вже, знаете, тов. Европенко-Европацький, називаеться, по-перше, договорилися до нiкуди, а по-друге, називаеться ще раз ствердити наш висновок щодо вищезгаданоi «нерiвноправности». Так i по-вашому – вважати, що село все може зробити без мiста, це значить стояти на назадницькiй лiнii? Так i по-вашому треба втлумачувати селовi, що воно може бути незалежним вiд мiста? І саме за наших умов, коли куркуль тiльки частинно злiквiдований, коли бiднота й середняцтво реконструюють свое господарство пiд проводом хоч би тих же двадцятип'ятитисячникiв? Коли глитайня веде шалену агiтацiю проти закликаних бiднотою й середняцтвом робiтникiв мiста? «Парле ву франсе же ву прi»? Чи може це свiдома агiтацiя? Може це не «iнфернальна фiлософiя генiталiй»? Га?

– «Автор випустив з-пiд своеi уваги, – пише далi Полторацький, – що в мiстi живуть, крiм бюрократiв, напр.

, iндустрiяльнi робiтники».

Це твердження ми зустрiчаемо якраз пiсля розбору «усмiшки» з городським «механiком», саме тодi зустрiчаемо, коли вiн привозить селовi трактора.

Що це твердження нiяк не в’яжеться з фактами – це, звичайно, «морфолога» теж не обходить. Не обходить його, звичайно, й такi, скажiмо, гуморески, як «Дiд Матвiй» (– «Робiтники в мiстi свiдомiшi, от i взялися за шефство, щоб допомогти вам». – «Он воно що, – вiдповiдае дiд, – ото значить ми iм ранiше допомагали, а тепер вони нам»). Все це його не обходить, бо йому треба обов'язково обеззброiти Вишню.

«Коли, скажiмо, в мiнiятюрцi «Шлях до соцiялiзму» Вишня показуе добрий селянський кооператив, то це безперечно для того, щоб «вихвалити роботу сiльського кооперативу» й «усiляко заплямувати роботу «великих об'еднаних правлiнь»: як же, у Вишнi есть ще й «усмiшка» «Пiдкачала», а в цiй «усмiшцi» говориться про «кооперативне мiсто», а в тому кооперативному мiстi та був «поганий кооператив».