Остап Вишня. Невеселе життя

Цiкаве продовження? «Не пропустила б цензура»! А як же вона пропустила попереднi «усмiшки»? Саме тi, що iх так «крив» ваш iнфернальний патрон? Цiкава послiдовнiсть! Послiдовнiсть, так би мовити, кишенькового злодюжки…

– «Тисячам робiтниiв, що сьогоднi iдуть на село, – кiнчае цей роздiл Полторацький, – керiвниками агрореволюцii – не можна рекомендувати читати згаданих усмiшок: вони лише вiдiб’ють у них охоту iхати в таку темряву й глуш на вiрну моральну й культурну смерть».

І знову Полторацький повертаеться до хлестаковських сентенцiй, i знову вiн пiдкреслюе, що вiн розумнiший за тих робiтникiв, якi iдуть на село керiвниками агрореволюцii, i знову…

– Та буде вам! – скрикнув несамовитим голосом тов.

Европенко-Европацький. – Я i цей роздiл викреслюю. Хiба ви не бачите, що це… не головне.

– Я, знаете, людина вперта, – промовив я. – Давайте знову шукати головного.

– Саме цього менi й хотiлось! – заспокоiвся враз мiй спiвбесiдник. – Продовжуйте, будь ласка.

5. ОСТАП ВИШНЯ, МАШИНА Й МІСТО

«Ми вже квалiфiкували соцiальне походження тiеi суспiльноi верстви, що висунула нашого автора.

Наша сучаснiсть дала нам досить зразкiв того, як ставляться представники деяких селянських верств до мiста. Мiсто пригноблюе iх… звiдси виникае мiнор… Остап Вишня, як вiдомо, е… рекордсмен веселощiв».

    Ол. Полторацький

– Нi, – сказав тов. Европенко-Европацький. – Ми почнемо не з цього автографного протирiччя, яке виникае з припущенням, що О. Вишня селянський письменник.

Ми почнемо з цього абзацу:

– «Зовсiм незрозумiло, – пише Полторацький, – нашому авторовi (себто О. Вишнi. – М. X.), що машини ми запроваджуемо не для полегшення умов роботи в першу чергу, а в першу чергу для того, щоб перемогти стихiю й поставити нашу краiну на вищий технiчний щабель». – «Те, що Вишня висувае в першу чергу машину, як звiльнення вiд працi – чи не е це неправильне розумiння працi, як прокляття? Соцiяльна суть такоi постановки питання про працю добре втлумачена».

– Що ви на це скажете?

– Що ж тут говорити, – промовив я. – Давайте краще ще один уривок прочитаемо. Читайте:

– «Яку свою iдею дала свiтовi Росiя? Може iдею Чернишевського з його приматом розподiлу над продукцiею, коли поступовiшою вважалося краiну, де при менш розвиненiй продукцii «справедливiше» уряджено розподiл матерiяльних дiбр? Жебрацьку фiлософiю «чорного передiлу», примата потреби над працьовитiстю. Не тудою нам дорога».

Як ви гадаете, тов.