Остап Вишня

Вiн не просто запропонував Павловi Губенку посаду перекладача в газетi, але й пiдтримав його прагнення служити своему народовi – надав йому перспективи для подальшого творчого розгортання i зростання. У квiтнi 1921 року Остап Вишня дебютуе як украiнський радянський письменник в газетi «Вiстi ВУЦВК», i вiдтодi його починають активно друкувати. А його друг, майбутнiй кiнорежисер Олександр Довженко, прекрасно розумiючи змiст i скерованiсть його творчостi, малюе карикатури до його мiнiатюр.

Рiшення Павла Губенка лишитися в радянськiй Украiнi видаеться принциповим.

Емiгрувати – i здалеку вiд Батькiвщини, у вiдривi вiд родини, спостерiгати за подiями в радянськiй Украiнi, не в змозi вплинути на iх перебiг, хiба що коментуючи iх.

Збагнувши, що iдея незалежностi Украiни виключалась iз сьогоднiшнього порядку денного, включитись у побудову соцiалiзму в радянськiй Украiнi, намагаючись силами мистецтва просвiщати украiнський народ, захищаючи його вiд деукраiнiзацii, впливати на нацiональну полiтику радянськоi держави.

Сягнувши вiку Христа, вiн збагнув, що повинен на дiлi показати, на що вiн здатний, у чому його призначення, або – остаточно визнати себе переможеним. Вiн i уявити собi не мiг, якi перспективи вiщувало його мистецьке призначення…

Остап Вишня лишився на Батькiвщинi.

…Згадуються рядки з «Реквiему» Анни Ахматовоi:

Нет, и не под чуждым небосводом,

И не под защитой чужих крыл, —

Я была тогда с моим народом,

Там, где мой народ, к несчастью, был.

Анна Ахматова лишилася на Батькiвщинi…

Як побачимо далi, Остап Вишня вимушено сказав «так» комунiстичному режимовi – не для того, щоб стати громадянином СРСР, але для того, щоб повернутися у свою рiдну краiну – Украiну. Вiн любив i часто повторював украiнську приказку: «Краще латати свiй дiрявий дах, анiж жити пiд чужим». В його вустах говiрка перетворювалась на метафору.

* * *

Вростання украiнських митцiв поколiння Остапа Вишнi у радянську дiйснiсть було iндивiдуально складним i суперечливим процесом.

І тiльки з часом, вiдчувши на собi тиск радянськоi системи, повели себе по-рiзному, як правило, пiдлаштовуючись пiд неi i видаючи бажане за дiйсне. Тiльки Остап Вишня у числi небагатьох, лишаючись у творчостi самим собою – щирим народолюбом.

…Еллан-Блакитний запрошуе «П.