Никифор Дровняк

Як анальфабет вiн вбачав у письмi свiй ритуал, свою демiургiчну функцiю». Так розумуе Лесь Белей у статтi «Никифор Дровняк. Митець вигнання», надрукованiй у 2009 роцi в «Украiнському журналi»…

Тож не станемо нагромаджувати на його мистецтво глибокодумноi термiнологii… Феномен Никифора Дровняка не мае аналогiв у свiтовому мистецтвi: вiн не вписуеться у жоднi рамки – i як людина в життi, i як художник у мистецтвi. Скiльки б його не порiвнювали з представниками так званого «наiвного мистецтва», «примiтивiзму», Никифор е Никифор!

Коли в наявностi обмаль документальних свiдчень, в обiгу з’являються чутки, якi ширяють в iнформацiйному просторi.

Значна частина бiографii Никифора грунтуеться на припущеннях, нерiдко довiльних, якi з часом видаються за iстину. Ця загадкова бiографiя також овiяна легендами, що видаються за невiдпорнi факти. У той же час е вiдомостi, якi не були анi спростованi, анi пiдтвердженi, i так i лишилися на рiвнi гiпотез. Створюючи портрет Никифора, я користувався нечисленними дослiдженнями його творчостi, що створили украiнськi i польськi митцi i мистецтвознавцi, де е уривчастi вiдомостi про нього, а також бесiдами iз земляками, якi особисто знали митця або передавали вiдомостi про нього, котрi побутували серед них.

Не все тут правда. Хтось у розповiдях про Никифора видавав бажане за iстину, причому, навiть брешучи, брехали щиро, не сумнiваючись, що говорять правду. Чого не скажеш про бiльшiсть дослiдникiв, якi нерiдко, говорячи про Никифора, свiдомо керувались виключно полiтичними мотивами.

У цiй непростiй ситуацii я брав до уваги великий обсяг особистих вражень вiд оригiналiв його картин, побачених в украiнських i польських музеях. Зовсiм не схильний переоцiнювати iхне значення, але ж iгнорувати те, що через них вiдбувалося мое проникнення у таiну Никифора, означало б погрiшити проти iстини. Дотримуватимусь мудрiй настановi давньогрецького iсторика Геродота, якою вiн нiби подiлився зi мною: «Я зобов’язаний передати, що про це говорять, але не маю всьому вiрити, i це стосуеться до всiеi моеi розповiдi».

Попередне прохання. По-перше. Багато картин Никифора можна знайти у вiдкритому Інтернетi. Будь ласка, залучiть iх до читання, що бiльше – то краще – i не пошкодуете. По-друге. Прошу не починати читання з розгляду картин i малюнкiв Никифора. Бо дуже вже своерiдний цей митець, щоб сприймати його без попереднiх роз’яснень щодо особистостi, образу життя i способiв вiдтворення свiту в його творах.