Леонід Биков

Уперше ii заспiвали за столом, де зiбралися члени славноi родини Барильченкiв, удруге – коли вони роз’iжджалися – знову батьки на самотi, утрете – коли, лишившись самi, батьки поринають у мрii про наступну зустрiч – чи дочекаемось?..

На поклони актори вийшли, спiваючи цю пiсню, яку стихiйно пiдхопив один, другий – уся зала. А потiм украiнцi зi сцени пiшли до украiнцiв у залi й спiвали украiнську пiсню разом. Це було незабутне еднання сцени i зали…

Наступного дня мене запросили на вiдкриття музею Михайла Ульянова у Тарi, де вiн жив у юностi.

І я згадав, що Ульянов працював у кiно з Биковим i оцiнку його – у ньому «жило сонячне свiтло».

То, може, й нам удалося запалити у глядацькiй залi «сонячне свiтло»?..

Привiт зi сцени – з Украiни:

Гей, наливайте повнii чари,

Щоб через вiнця лило-ося…

І у вiдповiдь iз зали – у подяку:

Щоб наша доля нас не цуралась,

Щоб краще в свiтi жило-ося!..

Продовжуючи спiвати, актори спустилися в залу i злились iз глядачами…

Напевне, цей промовистий факт так вiдклався у моiй пам’ятi, що якось опосередковано привiв мене до думки про створення книги про людину, в якiй живе сонячне свiтло…

У рiк загибелi Леонiда Бикова декорацiя з його незавершеного фiльму «Прибулець» – «лiтаюча тарiлка» – демонструвалася на Всесоюзнiй виставцi «60 рокiв радянського кiно».

У книзi вiдгукiв з’явився знаменний запис: «Хочеться вiрити, що Леонiд Биков не помер, але злетiв на iншу планету i… повернеться».

І таки повернувся.

1994 року в незалежнiй Украiнi сталася символiчна подiя, що засвiдчила невмирущiсть його таланту.

Передi мною свiдоцтво, зареестроване у мiжнародному каталозi пiд номером 4682, про присвоення малiй планетi iменi «Биков» на честь талановитого украiнського актора i режисера Леонiда Федоровича Бикова (1928–1979).

І от сьогоднi вiн може побачити з небес, як:

• його iменем названi вулицi великих i малих украiнських мiст – Киева, Харкова, Краматорська, Кривого Рога, Дружкiвки, Покровська, Слов’янська, Сум;

• на його честь на борту лiтакiв СУ-27 у Краматорську i МiГ-29 у Васильковi написано «Маестро Леонiд Биков».

• 1982 року побачив свiт документальний фiльм-спогад про Леонiда Бикова пiд промовистою назвою «…Якого знали всi».

• 1996 року вiн оживае у книзi спогадiв «Будемо жити!».

Ось вiн – в образах зi своiх кiнофiльмiв:

• 2001 року в киiвському парку Слави встановлено пам’ятник вiйськовим льотчикам, загиблим при визволеннi Украiни.