На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «І земля, і зело, і пісня» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
І земля, і зело, і пісня

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "І земля, і зело, і пісня" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "І земля, і зело, і пісня" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
Збірка малої історичної прози письменника містить повісті та оповідання, написані у різні роки. Це і роздуми про стосунки вождя й поета – короля Данила Галицького й співця Митуси, і трагічна історія князя Святослава, замордованого Святополком Окаянним, і пройнята гірким гумором розповідь про Першу світову війну, і спогади про страхітливі часи німецької та совєтської окупації, і поетична біографія автора, і таємниці його так званої «кунсткамери».
📚 Читайте "І земля, і зело, і пісня" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "І земля, і зело, і пісня", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як довго йшли ми з неволi, виригуючи египетський хлiб, що ним з ласки Твоеi один лише раз нагодував наш народ Йосиф! Яка ж постигне гебреiв iще кара за те, що, заспокоенi вибранiстю i марно сподiваючись на Твiй абсолютний розум, не зумiли пiднятися духом до тiеi висоти, щоб зумiти вiдрiзнити злодiя вiд Бога й зважитися вибрати для свого дiла не Вараву, а Христа?..
Вiд хати до хати, вiд села до села зигзицею шугала вiстка про провiсника нового Бога, що зiйшов на Орiянську землю з небесного Єрусалимського шляху й мандруе на пiвнiч до межi свiтiв, позначеноi найвищою кручею над устям Десни в Данапр, де земля легко й радiсно пiдноситься до неба, а баня небесна благословить зелену украiну.
За апостолом гурмою iшли увiруванi орii, супроводжуючи Божого посланця до свого храму, щоб жертву данапрiвському богу зрiв – чейже один Всевишнiй на землi. Ірани називають його Маздою, гебреi – Єговою, а орiяни – Родом, який послав на землю свого сина Даждьбога достоту, як Ягве Ісуса.
Розступилися клени й осокори перед прочанами, якi йшли до свого храму в сумнiвах i надii: чей не розсердиться Род за те, що увiрували в Духа Божого, зiсланого колись в образi голуба на Ісуса пiд час хрещення, – бо й водохресний обряд iм не чужий. Навеснi, коли сонце виходить iз сузiр’я Перуна й народжуеться на землi вода, весь орiянський люд iде до требищ над священнi потоки, щоб змити з себе накип щоденних буднiв, який прилип до тiла й душi: втому, злiсть, чужоложну похiть, ненависть, жадобу помсти, лiнивство, байдужiсть, заздрiсть – все змие вода Перуна, якщо ти в щирому покаяннi дiткнешся троеперстям до своiх грудей.
На огородженiй частоколом галявинi, що похило збiгала до священного струмка, оточив жертовний камiнь чотиристiнний без покрiвлi храм з вiдкритими трьома брамами.







