Хресна проща

Вiд цього iй ставало страшно, але й гордiстю дiймало; приглядаючись до себе в дзеркалi, дiвчина поводила долонями по грудях, стегнах, нiби впевнюючись у своiй досконалостi; усвiдомлювала, що заслуговуе на увагу хлопця, проте в такi хвилини до неi пiдкрадалося почуття спротиву його силi й примушувало згадувати простацькi прикмети провiнцiала, неотесанiсть якого часто проступала з його мiстечковоi елегантностi, пишномовностi, засмiченоi деколи словесним смiттям. Лiда виковувала в собi почуття зверхностi над Аркадiем, яке, зрештою, безслiдно зникало, коли ii обранцевi вдавалося в розмовах зблиснути кмiтливим розумом.

Аркадiй прийшов до Лiди через три днi пiсля того, як вона полишила його на вулицi, мiцно перед тим обнявши й обсипавши поцiлунками.

Лiда не чекала, звiсно, що вiн упаде перед нею на колiна й проситиме ii руки, бо ж не знала, що подiбнi театральнi прийоми вже давно увiйшли в правила його кавалерськоi поведiнки; не чекала теж пристрасного признання в коханнi, проте сподiвалася-таки, що заповiтне слово вихопиться з його уст – даремно: замiсть цього почула холодну пропозицiю, нiби вiн запрошував ii до кiна:

– Ходiмо до ЗАГСу, Лiдо.

Вона нiмо стояла перед ним, усе ще сподiваючись iнтимноi мови; обдавала його вичiкувальним поглядом, та хлопець мовчки ждав ii згоди – вимогливо та владно, й вiдчула дiвчина, як криця незалежностi враз покришилася в ii душi, немов скло пiд молотком: мужне Аркадiеве обличчя, обрамлене пухнастими бакенбардами, зацiпленi, нiби вiд гнiву, вилицi, стиснутi губи, котрi мали хоча б трiшки розтулитися для поцiлунку, увiйшли в ii очi шаленою вродою хлопця, й збагнула Лiда, що встояти перед цим красенем неспроможна жодна жiнка й Лiда – теж, вона взяла його за руку й повела з передпокою до кiмнати, де лежала хвора мама, пiдвела до лiжка й сказала тихо:

– Це мiй наречений, мамо, благословiть…

Стара жiнка довго дивилася на них, переводячи засльозений погляд з Лiди на Аркадiя, мовби дивувалася, що цей незнайомий хлопець мае стати ii зятем, i сказала врештi:

– Такi гарнi ви обое… Дай же вам, Боже, життя красивого.

Через тиждень пiсля реестрацii шлюбу Аркадiй привiв Лiду до своеi театральноi квартири, в якiй його молода дружина мала стати господинею.