На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Через перевал» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Через перевал

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Через перевал" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Через перевал" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять.
«Через перевал» (2008) – химерний роман, написаний, як зізнавався сам автор, у незвичній для нього формі. Шлях Майстра – головного персонажа роману – багато в чому нагадує шлях самого Іваничука. Але при цьому Майстер присутній як у минулому, у часи Хмельницького та Дорошенка, так і у нинішньому часі, коли на зламі тисячоліть та самої історії України ламаються всі усталені поняття та звичаї.
📚 Читайте "Через перевал" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Через перевал", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нова поезiя гряде в новий час, i осипаеться з неi непотрiб, немов окалина iз зiгнутоi залiзноi штаби – щоб явити свiтовi чистий метал людського слова!
Данило тихо зiйшов з подiуму, i тихо було в читальному залi: вечiр поезii закiнчився – хто ж бо мiг перевершити нинi Данилiв бiль i надiю?
Теодоровi забракло слiв на похвалу чи на огуду Даниловоi поезii, вiн не мiг вирiшити, як оцiнити ii вартiсть, приглядався до облич присутнiх, щоб вiдчитати на них позитивне або ж негативне враження, – йому, зрештою, було все одно, яку реплiку вигукнути: осудливу чи похвальну, аби тiльки продовжити вечiр i не втратити такоi милоi для нього функцii керiвника; вiн стояв з пiдведеною рукою й невизначено вертiв вказiвним пальцем, нiби просвердлював повiтря, а тим часом хлопцi з групи евентуалiстiв встановили кiнопроектор, загасили свiтло й тим самим усунули Теодора вiд керiвництва; на стiну впав свiтляний квадрат i на ньому розпочалося дивне дiйство.
На екранi з’явилися примари, в яких можна було впiзнати есеiста Вiктора, романiста Юрiя, драматурга Олександра й молодших поетiв, якi назвали себе евентуалiстами: у всiх обличчя були розмальованi крикливими барвами, бiлi ребра виступали на оголених постатях, якi завзято вимахували електрогiтарами, спрямовуючи грифи на публiку, нiби тримали в руках не музичнi iнструменти, а шмайсери; тi потойбiчнi тiнi викрикували речитативом щось схоже на похоронне голосiння, причому виконували рiзнi гiмнастичнi вправи, спиналися по драбинках, зависали головами вниз, падали й, качаючись по землi, корчилися, потiм схоплювались i видавали з горла глухi загробнi звуки… Майстер Северин нiколи б i не здогадався, що мало означати це шалене шоу, якби в кiнцi фiльму не з’явилися на екранi зловiснi титри: «Танок смертi».
«Мистецтво може бути й глупе, аби лише дарувало задоволення», – почув Северин у темнотi невпевнений голос. Вiн впiзнав його й вiдповiв: «Можна отримати задоволення й вiд глупоти? Вперше таке чую».
Тарасовоi вiдповiдi Майстер не дiждався: вдарила раптом музика, зблисло свiтло; посерединi кола виправляли танець життя закоханi Елiта й Корнило.
Вони танцювали красиво й гаряче, обое були вродливi й натхненнi, iхня енергiя запалювала присутнiх, проте нiхто не смiв заважати витворному еротичному танцевi; пара танцювала довго й до знемоги, та врештi, взявшись за руки, танцюристи прожогом вибiгли з бiблiотечноi кiмнати.





