На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Бо війна – війною…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Бо війна – війною…

Автор
Дата выхода
12 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Бо війна – війною…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Бо війна – війною…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
Роман «Бо війна – війною…» (1989) – це розповідь про складний життєвий шлях галичанина, якому довелося пройти через Першу світову війну, еміґрацію, повернення на Україну і репресії 1930-х років. Широта подій, зображених Р. Іваничуком, захоплює – від натуралістичних картин Першої світової, польсько-української війни 1918–1919 років до виживання українських еміґрантів за кордоном. Письменник змальовує останні дні життя і смерть Івана Франка; на сторінках роману постають Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Степан Рудницький, Олександр Олесь та інші представники цвіту української нації; а також оживає побачена очима першопрохідців краса Північного полюсу.
📚 Читайте "Бо війна – війною…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Бо війна – війною…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А те, що на вакацiях ми втрьох вiзьмемо читальню у своi руки, принесемо книжок, влаштуемо лiтературнi вечори, читатимемо лекцii з iсторii нашого народу, бо iнакше ганьба буде нам – трьом першим iнтелiгентам iз Пилипiвки!
– Мене вiзьмеш на допомогу? – кокетливо кинула Катруся.
– Вiзьму, – злагiднiв Михайло. Його холодний погляд потеплiв, i це слово терпко вiдлунило в менi: «Вiзьму».
– Дякую, Михайле. Я цього року здам матуру й поiду до Львова вчитися в учительськiй жiночiй семiнарii.
– Ну, досить, – Гриць вивiльнив вiд сестри свою руку. – Помирiмося. Буду читати в читальнi лекцii з iсторii релiгii, цю науку я краще за вас знаю… А той дiд, дивлюсь, справжнiй демократ: не винiс iз тюрми нi крихти пихи за своi муки, он як еднаеться з народом. Я, примiром, знаю одного львiвського соцiалiста, який вiдсидiв усього три мiсяцi на Баторого, а як надувся! Навiть не вiтаеться з тими, хто в тюрмi не сидiв. Мученик та й годi!
– Хiба я не говорив, – вiдказав примирливо Михайло, – нас з’iдае хвороба полiтиканства й романтики.
– Михайле, що з тебе буде! – захоплено мовила Катерина.
– Ми, вихованi в неволi, – не зважав Михайло, – державно зовсiм неграмотнi: протиставляемо боротьбу – працi, славу – користi, романтику – рацiоналiзмовi…
– Зупинись, Михайле, – втрутився я. – Цi сентенцii знадобляться тобi на вакацiях у читальнi.
– Твоя правда, Іване, ходiм. І ти з нами, Катрусю?
– Чому питаеш? Я теж ii учениця.
Учителька Шубертiвна займала одну кiмнату в невеличкому будинку школи, вибудуваноi на кошти громади. На другiй половинi вчилися дiти – там ми всi четверо здобули початкову освiту.
Вона чекала нас.









