На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Благослови, душе моя, Господа!..» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Благослови, душе моя, Господа!..

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Благослови, душе моя, Господа!.." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Благослови, душе моя, Господа!.." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
«Благослови, душе моя, Господа…» – збірка щоденникових записів, спогадів та роздумів, зроблених Романом Іваничуком протягом одного року у складний для країни час – починаючи з 5 вересня 1991-го (в день підняття над будинком українського парламенту синьо-жовтого прапора і через тиждень після того, як Верховна Рада УРСР проголосила Акт Незалежності України) і закінчуючи 5 вересня 1992-го. Це сокровенні думки письменника, депутата, члена опозиційної Народної Ради, щодо створення незалежної Української держави, переосмислення ним минулого і сьогодення, його надії і сподівання на щасливе майбуття нашої країни.
📚 Читайте "Благослови, душе моя, Господа!.." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Благослови, душе моя, Господа!..", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Робив вiн це обережно, хитро, з дипломатичними викрутасами i демагогiею, боячись викликати небезпечний для нього супротив серед групи «239», яка складалася з партократiв, шовiнiстiв i украiнофобiв, проте не уникнув цього: комунiсти вiдразу помiтили його обережнi демаршi, i Кравчуковi, немов еквiлiбристовi, довелося балансувати мiж парламентською бiльшiстю i опозицiею.
Але цього дня Леонiд Макарович був невпiзнанний. Пiд час обговорення союзного договору вiн перетасовував список виступаючих у такий спосiб, щоб пiсля найкомпетентнiшого демократа брав слово найпримiтивнiший партократ, такi «пари» викликали серед членiв Народноi Ради глузи, а серед бiльшостi – ремство: прихильники союзного договору виглядали в дискусii смiшно, проповiдуючи одне i те ж: Украiна самостiйно iснувати не може.
Пiсля дебатiв Кравчук прямо-таки приголомшив усiх в залi: вiдхиливши вимогу сорока депутатiв-комунiстiв, вiн заявив, що проект союзного договору, як показала дискусiя, ще не готовий, треба його вiддати на юридичну, полiтичну й економiчну експертизу, довести, що вiн не суперечить Декларацii про суверенiтет Украiни, а тому Президiя Верховноi Ради пропонуе продовжити обговорення проекту 15 вересня.
Проте ця несподiвана пропозицiя була, теж несподiвано, проголосована конституцiйною бiльшiстю: комунiсти, очевидно, не були впевненi, що заява сорока пройде, i тому не наполягали на ii голосуваннi. Зрештою, обговорення показало, що партократам треба згуртувати сили до наступу на демократiю, до того ж, вiддалення термiну давало iм можливiсть тиску на експертiв.
Новоогарьовську акцiю Горбачова було зiрвано. Нiхто, правда, не мiг ще тодi скласти вартостi тому, що сподiялося, i я – теж. Усвiдомлення смислу цього факту прийшло до мене аж тодi, коли я стояв нi в сих нi в тих перед настороженим залом у дрогобицькому Народному домi: Радянський Союз розпався 27 червня 1991 року – пророцтво Нострадамуса збулося! Цього дня Украiна завдала Союзовi удару в саме сонячне сплетiння, це був нокаут: найавторитетнiша республiка вiдмовилася брати участь у союзному договорi, а Союз як такий без Украiни iснувати не може.
Я сказав це виборцям – i це було правдою. Як показали наступнi полiтичнi подii, початок розпаду бiльшовицькоi iмперii стався саме цього дня.








