На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ну, розкажи, що там – скоро нашi повернуться?
Байда запитливо глянув у його примруженi очi. Десятник посмiхнувся:
– Кажи, кажи, не бiйся.
– Нехай вороги нас бояться. Я не з полохливих!
Як i в себе в Калинiвцi, так i тут Гордiй Байда спочатку говорив, що чув, а далi – й що думае сам. Надiйшов ще один шахтар i, одкривши рота, мовчки прислухався до iхньоi розмови, потiм пiдступив ближче. Скоро довкола них було вже чоловiк десять робiтникiв, що працювали на поверхнi. Десятник зустрiчав кожного примруженими очима, нiби бажаючи просвiтити наскрiзь… Коли зашкутильгав до них артiльник на перебитiй нозi, Гордiй Байда почув, як десятник застережливо смикнув його за полу.
Тут будет реклама 1
Вiн притишив голос, а потiм i зовсiм замовк. Збудженi слухачi, шукаючи причини, обернулися назад i помiтили чоловiка з перебитою ногою.
– Винюхувати йде.
– Пасеться, чортяка крива!
– Ану притримай його!
Кочегар почав засукувати рукава, але артiльник, боязко озираючись, уже поспiшно шкутильгав назад. Гордiй Байда виждав якусь хвилину й закiнчив:
– От i нам треба.
Тут будет реклама 2
Самим треба братись. Власть i програма бiльшовицька гарна: за всiх бiдних дбае.
Те ж саме запитання, що й у Калинiвцi, почув вiн i тут:
– А чи ж скоро?
– Та вже недовго чекати. Як тiльки буде сигнал, щоб усi, значить, разом…
Вiд кого мав бути цей сигнал, вiн не знав i вийшов iз кола з рясним потом на жилавому сiрому обличчi. Хто знав його ранiше, задоволено посмiхнувся. Іншi перепитували.
– Хто це?
– Хiба не бачиш? Бiльшовик якийсь.
Тут будет реклама 3
– А такий же шахтар, як i ми.
На нього тепер дивилися з особливою пошаною.
– Ми теж тут не сидимо без дiла. – І шахтарi кивають на свого десятника Омеляна.
Омелян викликав Гриця Духоту. Байда поважав цього слюсаря з качиним носом за розважнiсть i за гострий язик. Вiн умiв до ладу вкинути слово, де треба, висмiяти шкурникiв. Духота носив кепку на самiй потилицi, а в оголених по лiктi руках у нього завжди був який-небудь iнструмент. Зараз вiн тримав якусь шайбу, а за поясом стирчав молоток з довгим держалном.
Тут будет реклама 4
Духота привiтно посмiхнувся, i вони потиснули руки, як приятелi пiсля довгоi розлуки.
– Максим Мостовий хотiв вас бачити.
– Уже влаштувався на роботу?
– Роботи в нього вистачае, та тiльки життя собаче: ховайся день i нiч.
– А де ж я його побачу?
– Ви збойку знаете, ту, що нiмця вкинули?
– Ну то що?
– Навiдайтесь туди завтра надвечiр.
Утрьох вони вийшли на дорогу, що виблискувала накоченими колiями.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
