На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Без козиря (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Без козиря (збірник)
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
11 апреля 2013
🔍 Загляните за кулисы "Без козиря (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Без козиря (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Панч) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Панч (1891—1978) (справжнє ім'я Петро Йосипович Панченко) – відомий український новеліст, романіст, автор казок для дітей. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців (цей факт не афішувався за радянських часів), а потім перейшов до лав червоноармійців.
Темі громадянської війни присвячений перший роман Петра Панча «Облога ночі». Гордій Байда, шахтар з Донбасу, все своє життя довбав вугілля в забої і не цікавився політикою. Але настали тяжкі часи: в рідній Калинівці хазяйнують німці, а на владу претендують також більшовики, петлюрівці, гетьманівці. Як жити далі? Тим паче, що сини Гордія обрали різні шляхи: старший, Клим, червоноармієць, а молодший, Ілько, анархіст.
До книжки також включено повісті: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі і Росії, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.
📚 Читайте "Без козиря (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Без козиря (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Призвичаюйся, Трохиме, – повчально сказав Сусiдка, – тобi його не минувати. Ну, там уже моя кавалерiя виглядае мене! – І вiн задрiботiв по квершлагу до стайнi.
Знову чмокнула клiть, стукнули дверi, i пiд жовте свiтло з обличчями мерцiв вийшли ще п'ятеро шахтарiв.
Шахтiвничий дивився на них зляканими очима:
– Цiлий ранок отак!
Ілько, пригнiчений глухим, темним пiдземеллям, мовчав. Вiн уже тремтiв усiм тiлом: до шкiри, вкритоi сиротами, мов пластир, неприемно липла сорочка. Його потягло назад, на-гора.
Тут будет реклама 1
Вiд думки, що в цьому страшному мороцi доведеться пробути аж дев'ять годин, хотiлося заплакати.
Жовте свiтло лампочок пересилювало темряву тiльки пiд ногами. У багнi блискали рейки, а над головами, мов ребра кiстяка, прогиналися пiд вагою землi цвiлi цямрини. Вiд постiйноi вогкостi вони обросли слизьким мохом i обступили темну печеру, мов казковi дiди з довгими бородами. В iржавих трубах, що тяглися попiд стiнкою, щось методично цокало, нiби хтось, бавлячись, бив по них залiзним прутиком.
Тут будет реклама 2
Пiд другою стiнкою дзюрчала каламутна вода, а над нею струнами тяглися дроти. Густе, протухле повiтря було холодне й липке. Ілько змерз, сидячи на колодi, i тепер нервово здригався.
Із квершлагу вони звернули в людський ходок. У вузькому й низькому ходку можна було йти, тiльки зiгнувшись удвое. Вiд вогкостi до тiла прилипала сорочка, баюри пiд ногами були повнi смердючоi рiдини. Ільковi чунi давно вже чвакали i, попадаючи на лисий камiнь, ковзалися, як на льоду.
Тут будет реклама 3
Схожий на нору, ходок круто спускався вниз, i тому Ілько, вже кiлька разiв пiдсковзнувшись, сiдав задом просто в калюжу. Батько i Гирич iшли попереду так ловко, нiби у них пiд ногами слалась утоптана по полю стежка. Тiльки чути було, як чвакали iхнi чунi. Задоя осилював дорогу труднiше. Вiн уже не хрестився i не згадував Бога, а тiльки кляв адмiнiстрацiю, шахтарське життя й довгий ходок. Незрима «мать» заплiталася ним у кожну пару слiв. Позаду чути було тужливий голос Хабiбули:
– Нема красний товариш.
Тут будет реклама 4
– Моя твоя товалис, – запевняв його Люй Лi.
Коли переходили штрек, де Ілько хоч на хвилину розправляв нiби побитий уже поперек, праворуч, у свiтлi лампочок, видно було схожi на вужiв двi линви. Ілько знав, що там працюе бремсберг, спускаючи на линвах униз до корiнного штреку вагончики з вугiллям, а вгору до вибоiв тягнучи порожняк.
Нарештi вони знову вийшли на штрек. Тут уже можна було випростати принаймнi хоч спину.
Мнения
О книге «Без козиря (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
