На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Галицька сага. Примара миру» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Галицька сага. Примара миру

Автор
Дата выхода
16 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Галицька сага. Примара миру" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Галицька сага. Примара миру" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Примара миру», третя книга «Галицької саги», охоплює події, що відбувалися у 1923–1928 роках.
15 березня 1923 року у Парижі було вирішено передати Східну Галичину, де переважало українське населення, під опіку Польщі. Не всім таке рішення припало до смаку. Галицькі терени заполонили польські військові осадники, на яких Юзеф Пілсудський покладав великі сподівання; внаслідок проведення так званого «шкільного плебісциту» значно скоротилася кількість українських шкіл; українців витісняють з державної служби…
Щоб протистояти цьому, об’єднуються колишні військові, за плечима яких бої за рідну землю: хтось вступає до лав Української Військової Організації і продовжує збройну боротьбу; хтось розуміє, що побороти натиск польських осадників можна лише спільно, створивши кооперативи; хтось шукає щастя за океаном…
Життя не лише розкидало перетинців різними країнами, але й розвело по різних ідеологіях. Поки що вони не воюють один проти одного, але хто знає, як піде далі?..
📚 Читайте "Галицька сага. Примара миру" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Галицька сага. Примара миру", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Що ж, нашi побажання збiгаються. Я також хочу повернутися додому, до родини, прийняти теплу ванну, випити фiлiжанку кави i просто забути про цю неприемнiсть. Вам, певно, всього цього не обiцяю, але декiлька годин вiдпочинку в камерi дозволити можу. А для цього достатньо лише вашого зiзнання. Повiрте, панi Ольго, я знаю про вас усе. Безглуздо вiдмовлятися, що розвiдданi про польську армiю ви передавали своему родичевi, державному злочинцю Евгенiушу Коновальцю. Адже вiн ваш родич? Але для суду потрiбно ваше щиросердне зiзнання.
Теодор Смольницький стиснув Ольгу за плечi, ривком пiдняв з табурета i пiдвiв до столу. Комiсар майже люб’язно всунув Ользi в праву руку ручку – пальцi на лiвiй руцi були переламанi.
– Пишiть. «З усiм вищенаписаним згодна». І свiй пiдпис.
Ольга стиснула ручку, неначе хотiла хоч на мить вiдсунути неминуче, затим, акуратно виводячи кожну лiтеру, написала.
«Я вiдмовляюся вiд усяких зiзнань».
І пiдписалася: «Ольга Басараб».
Прочитавши написане, Кайдан вибухнув криком.
– Героiнею хочеш бути? Так я тобi не дам! Ось де у мене твiй героiзм! – Кайдан тицьнув Ользi в обличчя папери. – Тут е все, щоб пiдвести тебе до петлi. Знаеш, як це називаеться? Так я тобi скажу. Це – зрада Речi Посполитоi Польськоi. І це – твоя смерть!
Ольга Басараб важко пiдвела голову, байдужим поглядом подивилася на свого мучителя, i комiсар уперше за сьогоднi почув ii голос:
– Зраджують Батькiвщину, а я нiчого не зраджувала, бо Польща не моя Батькiвщина.
– Сука!
Мiхал Кайдан кинув папери на стiл, пiдскочив до жiнки i з усiеi сили ударив кулаком у груди. Вiд потужного удару арештована знову звалилася на бетонну пiдлогу. А комiсар продовжував завдавати ударiв уже чоботами.
– Чого стоiш? Чистим хочеш залишитися?! – крикнув вiн до аспiранта. – Помагай!
Той спершу невпевнено, а потiм уже смiливiше приеднався до комiсара.
– По обличчю не бий! – попередив Мiхал Кайдан. – Вона ще на судi мае бути!
Попервах Ольга Басараб пробувала прикриватись руками, але невдовзi навiть перестала реагувати на удари. Побачивши, що жiнка перестала здригатись, Мiхал Кайдан сказав:
– Досить!
Вiн подивився на нерухоме тiло й скривився.
– Фанатичка!
І плюнув на пiдлогу.
Жiнка не подавала ознак життя.
– Жива? – запитав комiсар.











