Манускрипт з минулого

Гайовий кивнув головою. Позаяк Котляр був у рукавичках i невiдомо, куди вiн ними лазив, вiтатися за руку не став.

– Що у нас? – запитав патологоанатома.

– У нас труп! – вiдповiв вiн. – Жiнка рокiв тридцяти – тридцяти п’яти, досить красива… була, вивалилася з дев’ятого поверху. Впала на асфальт. Пiдозрюю, що у неi не залишилося жодноi цiлоi кiстки.

– Покажи! – звернувся Гайовий до стажера.

Той обережно пiдняв край тканини. Жiнка дiйсно була красивою, якщо судити з лiвоi половини обличчя, котре не розбилося i не забризкалося кров’ю.

– Досить! – сказав Орест i, коли Соколовський опустив тканину, закiнчив: – Дивно.

– Тут багато чого дивного, але що саме зацiкавило тебе? – озвався Котляр.

– Сукня, судячи з вигляду, куплена аж нiяк не на Перехрестi (Орест мав на увазi базар на протилежнiй околицi мiста).

– Так, це виключено! – вставив Венiамiн Соколовський. – Якийсь дуже дорогий бутик.

– Правильно, стажере, а от прикрас я не побачив. Не було чи зняли?

– Не було прикрас. Узагалi нiчого не було, – сказав Котляр. – Нi документiв, нi ключiв вiд квартири, навiть сумочки не знайшли.

А оце вже дуже дивно! Орест Гайовий не мiг уявити собi таких жiнок без хоча б косметички, а помiстити ii можна саме у сумочку. Як на нього, не нижче «дольче-габана».

– Може, вона жила у цьому будинку? – висловив припущення.

– Не жила, – знову вставив слово стажер.

Орест Гайовий подивився вгору. Вiкно мiж передостаннiм та останнiм поверхами було вiдчинене.

– Доку! Що можеш сказати – це самогубство? – звернувся вiн до патологоанатома.

– Скажу в понедiлок, – вiдповiв Сергiй. – Тiло – суцiльна гематома, але сам бачиш, що все тут щось не так.

– Це не самогубство! – упевнено мовив Соколовський.

– Може, опустишся до пояснень? – iдко запитав Орест.

– Залюбки! Я знаю жiнок подiбного типу. У них присутнiй так званий «комплекс Клеопатри».

Гайовий широко вiдкрив очi. І здивував його не загадковий «комплекс Клеопатри», про який вiн чув уперше, а ствердження стажера, що вiн знайомий з такими жiнками. Орест узагалi сумнiвався, що той взагалi знав хоч якусь жiнку.

– Що за «комплекс Клеопатри»? – недовiрливо запитав Гайовий.