Галицька сага. Тінь незалежності

Коли ж «за» проголосував Михайло Король, Кость Левицький звернувся до Вiтовського:

– Пане сотнику, робiть те, що мали намiр!

Дмитро Вiтовський разом Любомиром Огоновським залишили примiщення Ради. Що там говорилося далi, вони вже не чули.

Їхнiй шлях лежав до вулицi Костюшка, де у «Народнiй гостиницi» ось уже другий мiсяць дiяв Центральний Вiйськовий Комiтет.

3

Телефон у кабiнетi професора задзеленчав якось тривожно, i Марiя одразу вiдчула щось недобре. Професор Ревуцький нiколи не телефонував додому в таку ранню годину, лише iнодi увечерi, коли затримувався у себе в лабораторii.

Марiя пiдняла слухавку i почула голос професора Екснера. З колегою Ревуцького дiвчина декiлька разiв зустрiчалася тут, у квартирi, коли той бував у них в гостях.

– Фройлiн Марiя? Це Франц Екснер! – сказали на тому кiнцi дроту.

– Так, я вас слухаю, пане професоре!

Марiя не змогла приховати тремтiння у голосi.

– Мушу вам сказати, що професору Ревуцькi на роботi стало погано i його забрали в лiкарню, – повiдомив Екснер.

– Ви не знаете, у яку? – допитувалася дiвчина.

– Вас туди не пустять, фройлiн.

– Чому не пустять?

– У професора «iспанка»!

У Марii опустилося серце. Вона чула про цей смертельний грип, що виник невiдь-звiдки, i про те, наскiльки вiн небезпечний, але завжди сподiвалася, що вiн обмине ii родину.

– Що менi робити? – розпачливо запитала дiвчина.

– Зараз ви нiчим не допоможете професору, – говорив Екснер.

 – Залишайтесь вдома, а я спробую вияснити, що до чого. Можливо, все й обiйдеться. Про те, що сталося з професором, я повiдомив доктора Кауфмана. Впевнений: наш спiльний друг врятуе професора. А ви чекайте! Я зателефоную завтра вранцi.

Марiя механiчно поклала на важiль слухавку i опустилася на крiсло. Вона чомусь одразу зрозумiла, що це кiнець. Останнiми днями професор Ревуцьций почувався недобре, i Марiя навiть наполягала на тому, щоб вiн залишився вдома i вiдлежав хворобу, але на ii бiду в лабораторii якраз мали здiйснити давно очiкуваний експеримент, про суть якого дiвчина не знала.

Якщо судити зi слiв професора Екснера, саме там Ревуцькому стало погано.

Дiвчинi стало страшно. Лише тепер вона зрозумiла, що залишилася сама у цьому великому мiстi. Левко досi супроводжував ерцгерцога Вiльгельма у його вояжi Украiною, i з його листiв Марiя могла скласти мапу iхнiх подорожей.