Галицька сага. Ante bellum

Яким же було здивування брата Олекси, коли червневого дня до нього на обiйстя заходив Федiр iз сином Гордiем! Радiсний шок вiд появи дорогих гостей не пройшов, коли Олекса дiзнався, що вони затримаються у нього на тиждень. На запитання «А де мама?» Федiр пояснив, що Ольга не змогла вирватися з роботи навiть на пару днiв, натомiсть змушена поiхати до Варшави «у справах». Вернеться аж в понедiлок, тому у iхньому помешканнi iх годувати буде нiкому.

Сприйнявши цi слова як неприхований натяк, що гостi голоднi, Ганна насварила на чоловiка, мовляв, нiчого годувати словами, можна й за стiл посадити, а сама заходилася порати бiля кухнi.

Цей тиждень для Федора проминув швидко, у роботах, а ii в селi (а тим бiльше влiтку) нiколи не бракувало. Цим зазвичай займалися брати, а Гордiй цiлими днями пропадав зi своiми братаничами то в лiсi, то на рiчцi. Якщо дев’ятирiчна Марiйка та п’ятирiчна Настуня допомагали мамi бавити однорiчного наймолодшого братика Василя (його назвали в честь «американського» вуйка), то старшi Гриць, Йосип та Іван пiд «великим секретом» розповiли Гордiю про скарб богатиря Кошиковського, що чекае на те, щоб його вiдкопати.

Це було саме те, що так любив Гордiй. У нього вдома лежить читана-перечитана ним книга про скарби, захованi у Львовi. Найбiльше малого Гордiя захопила розповiдь про золото Медовоi Печери. Вiн перечитав про нього, либонь, сто разiв, про що не забарився розповiсти своiм братаничам, коли тi розповiли йому про «свiй» скарб. Пiсля того, як Гордiй похвалився, що одного разу з татом вони також шукали той скарб, в очах Гриця з братами його ставки одразу злетiли вгору i на нього вже не дивилися як на знiженого львiвського бахура.

Напевне, той тиждень, що батько з сином провели на батькiвському обiйстi, був недостатнiм часом, щоб знайти на вже переритiй полянi хоч якiсь слiди не те що скарбу, а простого пiдтвердження того, що богатир Кошиковський узагалi тут був. Але принаймнi час, проведений у Перетинi, не став для Гордiя нудним i чи не вперше вiн по-справжньому зблизився з братаничами.

Хоч Федiр нiчого не сказав Олексi, але таке неждане для старшого брата його тижневе перебування у Перетинi аж нiяк не було безхмарним. Рiшення покинути Львiв хоча б на тиждень головний iнспектор лiсiв Його Емiненцii Кир Андрея Шептицького Андрiй Мельник прийняв вночi на п’ятнадцяте червня. Львовом вже ширилися чутки, що польська полiцiя арештувала весь крайовий провiд Органiзацii Украiнських Нацiоналiстiв.