На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Жанр
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Кралюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу-Са-гайдачному. Автор приділяє увагу творенню образу цього персонажа як у історичній, так і художній літературі. Розглянуто його діяльність у контексті історичних подій на початку XVII ст. Провідною є думка, що Петро Конашевич-Сагайдачний часто опинявся в «точках біфуркації» і від його дій залежав подальший розвиток українських земель, зокрема це стосується чорноморських походів гетьмана, походу на Моско-вію, а також участі в Хотинській битві. У цьому сенсі Петро Конашевич-Сагайдачний визначив низку векторів становлення новочасної української нації.
📚 Читайте "Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн вигадував не лише дiалоги й промови iсторичних персонажiв, а й документи.
Лiтописець згадуе рiзних дiячiв минулого. І говорить, що про них нiхто б не згадував, якби iхнi дiяння не були описанi. Тут мимоволi напрошуються деякi паралелi з текстами украiнських ренесансних авторiв.
Хоча в центрi Лiтопису Грабянки знаходиться особа Богдана Хмельницького та повстання пiд його проводом, все ж говорить вiн про iнших козацьких провiдникiв, зокрема i про Сагайдачного. Щоправда, iнформацiя про цього козацького гетьмана в нього не завжди точна.
Тут будет реклама 1
Є в нього й неточностi в хронологii подiй.
Грабянка пише, що в 1606 р. «Петро Конашевич-Сагайдачний гетьманом запорiзьким назвався, i забажавши щастя свое спробувати, ходив iз вiйськом запорiзьким по водi на Кафу (мiсто турецьке), повоював його добре, силу бранцiв християнських з неволi звiльнив i з добичею великою з Чорного моря повернувся, за що велику прихильнiсть та ласку мав у запорожцiв та у полякiв»[36 - Там само. – С. 28—29..].
Як вiдомо, похiд Сагайдачного на Кафу вiдбувся в 1616 р.
Тут будет реклама 2
Говорячи про цей похiд, Грабянка спецiально акцентуе увагу на тому, що козацький гетьман звiльнив велику кiлькiсть християнських невiльникiв i повернувся з великою здобиччю. Думка, що Сагайдачний визволяв християнських бранцiв пiд час своiх походiв на туркiв, зокрема на Кафу, була досить поширеною. Вона, як уже говорилося, зустрiчалася у «Вiршах на жалiсний погреб… Петра Конашевича-Сагайдачного…» Касiяна Саковича. Повторюе ii також Грабянка. Далi ця думка неодноразово транслювалася як в украiнськiй iсторичнiй лiтературi, так i художнiй.Тут будет реклама 3
Далi Грабянка пише про битву пiд Цецорою: «А вже року 1608, за панування Жигмонта, короля польського, не закликавши навiть на пiдмогу вiйська запорiзького, вiн (тобто Сагайдачний. – П. К.) зiбрав на Украiнi козакiв i рушив, як i гетьман коронний Жолкевський, на Цоцору з ляхами та з козаками»[37 - Лiтопис гадяцького полковника Григорiя Грабянки. – С. 29.].
Тут маемо низку iсторичних невiдповiдностей.
Тут будет реклама 4
Битва пiд Цецорою вiдбулася не в 1608-му, а в 1620 роцi. Сагайдачний же участi в цiй битвi не брав. Тобто Грабянка приписуе цьому козацькому ватажку вчинки, якi вiн не робив.
Натомiсть лiтописець мовчить про похiд Сагайдачного на Московiю. Чи вiн про це не знав? Чи спецiально замовчував? Нам видаеться, радше, друге. Грабянка, попри те, що стояв на позицiях украiнського автономiзму, все ж змушений був демонструвати лояльнiсть до влади росiйського царя.
Мнения
О книге «Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації?» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Петро Кралюк! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
