Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Зображення тюркiв у монгольськiй провiнцii Завхан, VI—VIII ст.

Як i багато державних утворень того перiоду, Аварський каганат був державою полiетнiчною. Хоча, наскiльки можна судити, панiвним етносом у ньому були тюрки, принаймнi тюркською була знать, верхiвка. Також бiльшiсть державних посад у каганатi мали назви тюркського походження[17 - Лавренюк В. Авари (обри) // Тернопiльський енциклопедичний словник: у 4 т. – Тернопiль, 2004. – Т. 1. – С. 19.].

До складу Аварськоi держави, котру можна трактувати як середньовiчну iмперiю, ввiйшли значнi територii Центральноi та Схiдноi Європи.

Заснування Аварського каганату вiдносять до 60-х рр. VI ст., занепад його припав на кiнець VIII ст. А на початку ІХ ст. ця держава фактично припинила свое iснування. Отже, вона проiснувала понад два з половиною столiття – час немалий, щоб «наслiдити» в iсторii.

Аварська поховальна урна, VII—VIII ст., Закарпаття

Вiдомi iмена деяких аварських каганiв. Першим iз них був Баян. Таке ж iм’я мав i його наступник. Власне, каганам, яких обирали на народних зборах, належала верховна влада. Намiсниками кагана був тудун, котрий, iмовiрно, керував окремою частиною краiни, i югур – певно, верховний жрець. Данину в краiнi збирали т. зв. тархани. На мiсцях зберiгали владу вождi племен i родiв.

Аварське вiйсько переважно було кiнним й мало, як на той час, непогане озброення (луки, стрiли, списи тощо). З метою оборони авари, прийшовши в Європу, почали будувати т. зв. хрiнги. Це були кiльцеподiбнi дерев’янi укрiплення, оточенi земляними валами, ровами й загорожами. Хрiнги знаходилися на незначнiй вiдстанi один вiд одного, щоб, у випадку нападу, можна було швидко передати повiдомлення. Також у цих укрiплених мiстах знаходилися запаси продовольства й награбоване добро.

Осердям Аварського каганату були переважно землi сучасноi Угорщини й Трансильванii. Столичний хрiнг знаходився в районi нинiшнього мiста Тiмiшоара. Угорцi навiть вважають, що авари вiдiграли помiтну роль у iхньому етногенезi.

Аварська держава була непогано органiзована. Що й забезпечило ii тривале iснування. Авари змусили вiзантiйцiв платити собi данину. У 626 р. вони разом зi слов’янськими загонами взяли в осаду Константинополь. Правда, зазнали поразки.