На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Автор
Жанр
Дата выхода
12 ноября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Кралюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.
📚 Читайте "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Залишився неушкоджений Холм, що фактично став столицею короля Данила. Про те, що татарам не вдалося взяти це мiсто, розповiдаеться в лiтописi:
«…рушив Бурондай до Холма, i Василько-князь [пiшов] iз ним, i з боярами своiми, i слугами своiми. Але коли вони прийшли до Холма, то город був запертий. І стали вони, прийшовши до нього, одаль його, i не добились воi його нiчого, бо були в ньому, [Холмi], бояри i люди доблеснi, а город сильно укрiплений, [з] пороками i самострiлами.
Бурондай тодi, роздивившись укрiплення города, [побачив], що не можна взяти його, i тому став вiн мовити Васильковi-князю: «Васильку! Се город брата твойого, iдь скажи городянам, щоб вони здалися».
Василько ж, iдучи пiд город, узяв собi в руку камiння [i], прийшовши пiд город, став мовити городянам, а татари, посланi з ним, – слухати: «Костянтине-холопе, i ти, другий холопе, Луко Іванковичу! Се город брата мойого i мiй, – здайтеся!» Сказавши, та й кине камiнь додолу, даючи iм знак хитрiстю, щоб вони билися, а не здавалися.
І татари, посланi з князем пiд город, чувши [це], поiхали до Бурондая i повiдали рiч Василькову, як вiн мовив городянам i що тодi городяни сказали Васильковi.
І пiсля цього пiшов Бурондай уборзi до Люблiна, а од Люблiна пiшов до [города] Завихвоста. І прийшли вони до рiки до Вiсли, i знайшли тут собi брiд у Вiслi, i пiшли на ту сторону рiки, i стали пустошити землю Лядську»[181 - Лiтопис руський.
Як бачимо, Василько, перехитривши татар, зберiг вiд нищення Холм i спрямував ординцiв з руськоi землi в Польщу, яку тi розорили. До речi, в цьому текстi Василько названий великим князем. Якщо це не помилка лiтописця, то його, а не Данила варто вважати головним князем у Руськiй державi.
Татари взяли мiсто Судомир (Сандомир), перебивши всiх мiсцевих жителiв. А пiсля цього вернулися, як зазначае лiтопис, «у своi вежi»[182 - Там само. – С. 423.].











