На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Автор
Жанр
Дата выхода
12 ноября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Кралюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.
📚 Читайте "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але якщо про варягiв там легенди позитивнi, то про печенiгiв – негативнi. І нiчого дивного тут немае. Переможцями ставали князi, що орiентувалися на допомогу варягiв, натомiсть князi, що брали собi в союзникiв печенiгiв, програвали. Вiдповiдно, лiтописи писалися пiд диктовку переможцiв.
Лiтопис пiд 1034 р. (хоча ця дата викликае певнi сумнiви) е вiсть, що Ярослав Мудрий вчинив великий розгром печенiгiв пiд Киевом. І на цьому мiсцi вiн спорудив храм Святоi Софii на честь цiеi перемоги[88 - Там само.
Правда, з лiтопису вони не зникають. Печенiги неодноразово згадуються. Але, як правило, згадуються серед iнших тюркських кочових племен, що перебували на теренах сучасноi Украiни. Вони втратили свое самостiйне значення. Інодi печенiги опинялися на службi в руських князiв. Остання згадка про них у давньоруських лiтописах припала на 1169 рiк[89 - Там само. – С. 142, 143, 151, 159, 177, 178, 194, 243, 244, 282, 290.
У кiнцi ХІ – на початку ХІІ ст. кочова держава печенiгiв фактично зникае. Сильних ударiв вони зазнали вiд половцiв. Частина печенiгiв переселилася на Балкани, де вони асимiлювалися з мiсцевими етносами. Ще одна частина опинилася на землях Угорщини. Тут печенiги зберiгали автономiю аж до ХIV ст. Якась частина з них залишилася на украiнських землях, змiшавшись з iншими тюркськими етносами або «розчинилася» в руському середовищi.
Печенiги залишили пiсля себе низку топонiмiв на теренах нинiшньоi Украiни. Це – село Печенюги Новгород-Сiверського району Чернiгiвськоi областi, селище мiського типу Печенiжин Коломийського району Івано-Франкiвськоi областi, село Печенiги Чугуiвського району Харкiвськоi областi, а також гора Печенiга коло Чугуева. Така географiя топонiмiв дае пiдстави вважати, що печенiги проживали в рiзних регiонах Украiни – як на Лiвобережжi, так i Правобережжi.
Певно, немае сенсу трактувати печенiгiв виключно як «ворогiв Русi».
Імперiя половцiв
Половцям в украiнськiй та росiйськiй лiтературi «дiсталося» не менше, анiж печенiгам.











