На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Автор
Жанр
Дата выхода
12 ноября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Кралюк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.
📚 Читайте "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ось як про це розповiдаеться в лiтописi:
«Учинивши мир iз Греками, Святослав рушив у човнах до [Днiпрових] порогiв. І сказав йому воевода отця його Свенельд: «Обiйди, княже, [iх] на конях, бо стоять печенiги в порогах». Однак не послухав вiн його i рушив у човнах.
Тим часом послали переяславцi до печенiгiв [гiнцiв], кажучи: «Іде Святослав у Русь, узявши майна багато у грекiв i полон незчисленний, а з малою дружиною». Почувши ж печенiги се, заступили пороги. І прийшов Святослав до порогiв, та не можна було пройти порогiв, i став вiн зимувати у Бiлобережжi.
Ця iнформацiя подана пiд 971 р. А пiд наступним, 972 р., читаемо таке:
«Прийшов Святослав у пороги, i напав на нього Куря, князь печенiзький. І вбили вони Святослава, i взяли голову його, i з черепа його зробили чашу, – окувавши череп його золотом, пили з нього»[81 - Там само.
Доволi поширеною е версiя, що печенiги убили Святослава за намовою вiзантiйцiв, котрi заплатили iм грошi. Справдi, мiж Вiзантiею й печенiгами iснували союзнi вiдносини. І така версiя мае право на iснування.
Однак якщо проаналiзувати лiтописне повiдомлення, то про це нiчого не говориться. Із нього випливае, що печенiги напали на Святослава i його вiйсько, бо тi мали багату здобич i були ослабленi. Вражаючим фактом е те, що з черепа Святослава хан Куря зробив чашу.
У лiтописi е таке мiсце. Варяжко, слуга Ярополка, коли той князь втiк перед вiйськами Володимира з Киева, радив своему пановi податися до печенiгiв i привести звiдти вiйсько[82 - Там само. – С. 46.]. Очевидно, Ярополк мiг звернутися до печенiгiв i тi би йому не вiдмовили.
Стосунки мiж русами й печенiгами, незважаючи на непорозумiння за часiв Святослава, не варто вважати однозначно ворожими.











