Богдан Хмельницький. Легенда і людина

Автор демонструе лояльнiсть до польськоi королiвськоi влади. Богдан представлений як гетьман пiд владою короля Яна Казимира:

«Когда король Казимер есть в Польше Иоань

В Руси есть гетьман Хмельнитцкий Богдан».

Правда, наведенi вiршованi стрiчки можна прочитувати i як протиставлення. Але в iнших мiсцях автор хвалить Яна Казимира, вважае, що за його правлiння настала поправа росiйських, чи то козацьких, справ.

Декларуеться навiть польсько-руська еднiсть:

«В росийскомь роде польская булава,

В народе пол(ь)скомь росийская слава».

Отже, Хмельницький репрезентуеться не як повстанець, а як вiрний королiвський слуга, що «вiдновив» славу Русi-Росii.

Таке розумiння дiянь гетьмана Богдана мало поширення передусiм у середовищi шляхтичiв, що, в силу рiзних обставин, опинилися у козацькому вiйську. До таких, зокрема, належав Іван Виговський. Цi люди, вихованi в шанобливому ставленнi до влади Речi Посполитоi, хотiли примирення з королем. Водночас вони жили мрiями про «вiдновлення Русi», «руськоi слави» пiд королiвським берлом.

Подiбнi погляди вчених канцеляристiв, що походили з рядiв руськоi шляхти, не набули великого поширення. Ця шляхта в украiнських реалiях ставала «вчорашнiм днем», поступаючись новiй козацькiй елiтi. Зрештою, чимало руських шляхтичiв стало козаками. Так само в минуле вiдходили русько-шляхетськi стереотипи, якi були представленi в цих панегiричних вiршах.

Одним iз перших негативних творiв був «Лiтописець або хронiчка» Яна (чернече iм’я – Яким) Єрлича (1598–1674).[24 - Про Йоахима Єрлича див.: Тесленко І. А. Родинний клан Єрличiв // Соцiум: альманах соцiальноi iсторii. – К., 2004. – Вип. 4. – С. 135–188; Яковенко Н. Дзеркало iдентичностi: дослiдження з iсторii уявлень та iдей в Украiнi XVI – початку XVIII столiття. – К., 2012. – С. 63 – 104.] Їi автор належав до православних шляхтичiв. Тому його не варто трактувати як представника суто польськоi сторони.

Радше, вiн представляв у своему творi погляди украiнськоi православноi шляхти й духовенства. Правда, i ця шляхта, i почасти це духовенство були лояльними до влади Речi Посполитоi. На них помiтно впливала культура польська. Вони широко користувалися польською мовою. Не був винятком i Єрлич, який писав свiй «Лiтописець…» польською мовою. Хоча в творi зустрiчаються й украiномовнi фрагменти.