На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «До побачення там, нагорі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
До побачення там, нагорі

Автор
Дата выхода
22 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "До побачення там, нагорі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "До побачення там, нагорі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Пьер Леметр) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман П’єра Леметра має назву «До побачення там, нагорі» – це останні слова розстріляного за дезертирство, а згодом реабілітованого солдата Першої світової. Але насправді багатьох героїв (якщо можна так сказати про персонажів, мертвих ще до початку розповіді) нам багаторазово доведеться побачити в книзі. Ні, це не історія про примар або воскресіння з мертвих, хоча в певному сенсі там є і те, й інше: у центрі сюжету – надзвичайна махінація з перепохованням загиблих.
Автор неймовірно елегантно поєднує комічний і винахідливий механізм детективного сюжету з гуманістичним пафосом, зображуючи війну як «морально-патріотичну», а насправді цинічне й комерційне по суті перегрупування мерців – справжніх, майбутніх і навіть колишніх.
Роман відзначений Гонкурівською премією.
📚 Читайте "До побачення там, нагорі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "До побачення там, нагорі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Їхнiм завданням було запобiгти ризику зараження, а ще – годування через зонд (йому можна було давати сумiш iз молока, збитих яець або м’ясного бульйону). Решту робив Альберт сам. Коли не треба було витирати чоло вологим рушником або поiти Едуарда з ювелiрною точнiстю, вiн його перебинтовував (зцiпивши зуби та затиснувши носа, дивлячись кудись вбiк, знаючи, що вiд цiеi роботи може залежати майбутне товариша).
Отож його увага цiлком i повнiстю була поглинута тим, як знайти спосiб дихати так, щоб не рухалося жодне пошкоджене ребро.
За такими заняттями вiн повсякчас згадував, як раптом побачив Едуарда Перiкура, що майже лежав на ньому, коли сам вiн воскресав iз мертвих. А нав’язливим i страхiтливим спогадом була зловiсна тiнь клятого лейтенанта Праделя. Вiн годинами уявляв, що зробить iз ним, коли той постане на його шляху. Вiн знову бачив, як Прадель штовхае його до вирви на полi бою, майже фiзично вiдчуваючи, як та вирва вiд снаряда поглинае його.
Потроху повертаючись до життя, вiн дiйшов висновку, що той його намагався вбити.
Це звучало в головi якось дивно, але небезпiдставно, адже свiтова вiйна – це назагал спосiб масового винищення континенту.
Але усе це начебто не було адресоване спецiально йому. Спостерiгаючи за Едуардом Перiкуром, Альберт iнколи знову переживав гострi моменти, коли повiтря бракувало, а злiсть починала наростати.
На самотi вiн часто думав про Сесiль. Вона якось вiддалилась. Інтенсивнiсть недавнiх подiй перенесла Альберта в iнше життя. Але нiяке життя для нього не мало сенсу без Сесiль, вiн повсякчас повертався до неi в своiх спогадах. Або роздивлявся на фото кожну дорогу для нього рисочку – повiки, нiс, губи, пiдборiддя, отой неповторний ротик – як вона без нього може iснувати? Їi в нього точно вiдберуть.








