До побачення там, нагорі

Окрiм краси, в ньому шукати нiчого, але жiнки його прагнули, а чоловiки заздрили, i це було визначальним фактором. Будь-хто вам скаже, що з такою зовнiшнiстю й таким iменем бракуе лише грошей. І вiн теж був такоi думки, i це був його единий план.

Тепер стае зрозумiлiше, чому вiн iз таким завзяттям кинувся виконувати доручення генерала Морiйо. Генштаб дуже дратувала ця 113-та маленька висотка, i що з цим поробиш.

Лейтенант Прадель не був одержимий цiею iдеею, але висота 113 для нього також була бажаною, бо чим ближче до кiнця, тим менше шансiв у нього просунутися вгору, де зараз вiн займае найнижчий щабель, а через кiлька тижнiв уже буде запiзно.

За три роки вiн став лейтенантом – а це вже незле. А тепер от i раптове досягнення мети – вiн демобiлiзуеться вже капiтаном.

Прадель був собою задоволений. Щоб мотивувати своiх людей до штурму висоти 113, треба було холоднокровно переконати iх, що саме бошi прикiнчили тих двох товаришiв. І це була едина можливiсть викликати в них шалену злiсть та бажання помсти.

Це насправдi було генiальною iдеею.

Перед тим як кинутися в атаку, вiн доручив унтер-офiцеру командування першоi шеренги. Пiд приводом останнiх пiдготовок i перед тим як приеднатися до свого вiддiлення, сам вiн дещо затримався. А трошки пiзнiше повернувся до лiнii зiткнення, перегнавши решту завдяки неабиякiй фiзичнiй пiдготовцi, та долучився до перших рядiв, щоб уже спокiйно з Божою помiччю давати бошам прочухана.

Даючи своiм людям команду до пiдготовки, сам вiн знаходився на досить вiддаленiй дистанцii, так, щоб солдати не вiдхилялися вiд курсу.

Кров ударила йому в голову, коли вiн побачив отого (як його?) хлопця з сумним обличчям та вiчно зашморганим носом, ага, Майяра, чому вiн зупинився там, праворуч, як вiн, нiкчема, сюди потрапив i чому вийшов з окопу?

Прадель бачив, як Майяр завмер, повернувся назад, зацiкавлено опустився на колiна та перевернув тiло старого Грiзонье.

Саме це тiло i цiкавило Праделя вiд початку атаки, вiн не спускав з нього очей i мав дiстатися туди першим i зробити так, щоб воно зникло.

Саме для цього вiн i затримався. Щоб бути спокiйним.

А тут отой придурок зупиняеться на ходу й оглядае два трупи – старого i молодого.

Скажу вам, Прадель уже летiв, як той розлючений буйвол. У цей момент Альберт Майяр якраз пiдводився, шокований знахiдкою, i побачив Праделя, який летiв на нього. Зрозумiвши, що зараз iз ним буде, Майяр хотiв утекти, але страх скував його так само, як лейтенанта охопила злiсть.