Чорна рада (збірник)

46

Ідеться про киiвських князiв IX–XI ст., якi уславились вiйськовими походами i культуротворчою дiяльнiстю.

47

Ясир – бранцi, полоненi, яких захоплювали турки й татари пiд час розбiйницьких нападiв на украiнськi, росiйськi та польськi землi з XV до 60-х рокiв XVIII ст.

48

У бою пiд Берестечком, на Волинi у 1651 р. вiйсько Богдана Хмельницького через зраду татарського хана зазнало поразки.

49

Радзивiлл Януш (1612–1655) – литовський коронний гетьман.

50

Замкова гора, Хоревиця, Киселiвка, Флорiвська (або Фролiвська) гора. Історична мiсцевiсть Киева. Залишок правого, високого берега Днiпра з крутими схилами. Розташована мiж Старокиiвською горою, Щекавицею, Гончарами i Кожум’яками з одного боку та Подолом з iншого. У ІХ – Х столiттях тут знаходився замiський князiвський палац, згодом – дерев’яний замок литовського воеводи, в кiнцi XVI ст.

51

Жупан – старовинний верхнiй чоловiчий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польськоi шляхти; кунтуш – верхнiй розпашний чоловiчий i жiночий одяг заможного украiнського i польського населення XVI–XVIII ст.

52

Личак – плетене з лика або iншого матерiалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками; в переносному значеннi – вбога людина; кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно.

53

Януш Радзивiлл (1612–1655) – князь, державний i вiйськовий дiяч, гетьман литовський (1646–1654). У роки Нацiонально-визвольноi вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького очолював вiйська шляхти на землях Литви та Бiлорусi. 1649 року перемiг украiнське вiйсько у Битвi пiд Лоевом. 1651 року вiйська Януша Радзивiлла захопили Киiв, вчинили жорстоку розправу над його жителями.

54

Джеджелiй – Джалалiй Фiлон (XVII ст.), кропивнянський полковник, сотник Переяславського полку.

55

Чинш – натуральний або грошовий податок, який платили помiщикам чи на державу; мито – податок за перевезення товарiв через кордон.

56

Поспiльство – на Украiнi до Народно-визвольноi вiйни 1648–1654 рокiв та в першi роки пiсля неi – назва мiщан i селян; згодом, у другiй половинi XVII–XVIII ст., – назва селянства.