Книга Застою. 1965–1976

А ти, малий, зви мене Марiчкою… О, до речi! Згадала анекдот про те, як енкаведист до гуцулки залицявся… А нехай буде до гуцулки Марiчки – а, як воно вам?! Чули такий анекдот?

– А то е файно, – всмiхався Леончик, а тато Маркiян кивав коротко:

– Розповiдай.

Далi слiдував новий «бандерiвський» анекдот i новий вибух веселого смiху. І якби хтось стороннiй зазирнув зараз в оселю Яроцьких, то неодмiнно вирiшив би, що iхне сiмейство добре святкуе ювiлей Жовтневоi революцii. Бо повiрити в те, що тут когось поминають, було неможливо.

Вул. Петропавлiвська, Киiв, 7 листопада 1967 року

– Синку, синку… І нащо ото було друкувати оцi твоi спогади? – зiтхнула Марiя Федорiвна.

– Так, мабуть, нелегка це справа – бути матiр’ю письменника, – в тон iй мовив Анатолiй.

– Ти не вiдповiв, – тоном справдешньоi вчительки, загартованоi багатьма роками сувороi педагогiчноi практики, нагадала матiр.

– Я оприлюднив мiй роман-документ, мамо… Бо… Бо як сказано в «Тiлi Уленшпiгелi», попiл Клааса стукае в мое серце.

– Так-так, я читала це i в «Юностi»[39 - «Юнiсть» – спочатку всесоюзний, а згодом всеросiйський «товстий» лiтературний журнал. Виходити друком у Москвi почав у 1955 роцi, до 1991 року був органом Спiлки письменникiв СРСР.], i тепер вже у книжцi твоiй.

– Тодi до чого твое запитання?

– Бо я не розумiю.

– Мамо, ну хiба ж це настiльки важко – зрозумiти мене?.. Я просто був змушений розповiсти, як воно все вiдбувалося i що бачив на власнi очi не тiльки я сам, але й ти, мiж iншим.

– А тепер?

– Що – «тепер»?

– Тепер… будемо жити далi.

– Я, Толю, побоююсь, що через цi публiкацii у тебе будуть неприемностi.

– Мамо, ну навiщо говорити про це?!

– Бо я твоя мати, тому не можу не говорити.

– Якась напрочуд беззмiстовна бесiда у нас виходить! – вiд надлишку емоцiй Анатолiй сплеснув руками. При цьому окуляри у товстiй масивнiй оправi почали сповзати по спiтнiлому перенiссю, отож довелось iх поправити.

– Толю!.. Але ж ти чудово розумiеш, що в наших умовах з плечей злiтали голови набагато вищих посадовцiв, нiж письменницький вiдповiдальний секретар обласного рiвня.