Книга Застою. 1965–1976

Зате стовпи пилюки здiйнялися майже до четвертого поверху…

Леонiд закрив вiкно i повернувся в лiжко, вирiшивши: якщо вже судилося загинути, то з комфортом. Далi були ще поштовхи – слабкi й ледь помiтнi. Але саме цей поштовх, найпотужнiший з усiх, нiби запустив ланцюговий механiзм руйнування старих глинобитних будинкiв, якi безладно розсипалися. Натомiсть нещодавно збудованi панельнi будинки, гуркочучи i крекчучи, повiльно складалися в один поверх, немов картковi.

Валерка нарештi прокинувся й ошалiлими очима дивився на батькiв.

– Мамо, а ти i тато завтра пiдете на роботу?

– Нi, маленький, не пiдемо.

Малюк мiцно обiйняв матiр, незабаром заспокоiвся i тихо засопiв.

Прокинулися пiзно – близько 10:00 ранку. На вулицях працювали бульдозери та екскаватори, туди-сюди курсували вантажiвки, що вивозили смiття за мiсто.

Вставати не хотiлося. Свiтла, газу й води не було, телефон мовчав, зате працювало центральне радiо. Протягом двох годин слухали те, що передавали про стихiйне лихо в Ташкентi:

«У першi ж години пiсля землетрусу по тривозi були пiднятi всi служби мiста: служби пожежноi охорони, МВС, армii та медицини. Радянськi люди, в тому числi жителi Ташкента, непереможнi. Велике всiм iм спасибi!»

І таке iнше в тому ж дусi.

Леонiд спробував вийти з квартири, однак виявилося, що меблi на сходи виносив не тiльки дядя Юра з третього поверху, але й iншi сусiди. Зокрема, шафа дядька Ікара – сусiди з четвертого поверху – надiйно заблокувала дверi квартири сiмейства Гайдамакiв-Уханьських.

– Я ж тобi казала вночi, що на вулицю бiгти не варто, – посмiхнулася Геля. – Ото був би номер, якби ти вибiг на вулицю, а тепер не мав би змоги повернутися до нашоi оселi! Уявляеш?..

– Касандро ти моя, поясни краще, чому ти зберiгала вночi дивний спокiй? Чи ти, може, знала, що наш будинок вцiлiе?

– Так, знала.

– Звiдки?!

– Бо вiн вiдносно новий i цегляний. Зруйнувалися ж переважно древнi саклi та новiтнi панельнi будинки. А наш встояв, хоч стiни i порепалися.

Снiдали по-королiвськи: iли перепiчки з конфiтюром, запивали «Боржомi». Потiм взялися прибирати квартиру. На стiнах з’явилися помiтнi трiщини, зi стелi мiсцями обсипалася штукатурка.