Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Як раптом зовсiм поруч пролунало приглушене гнiвне сичання:

– Ми з вами ще не скiнчили! Чекай на реванш, Дандi Крокодил[19 - Маеться на увазi епiзод з першоi частини австралiйськоi комедiйноi трилогii «“Crocodile” Dundee», в якому головний герой – Мiк Дандi – збивае з нiг грабiжника влучним кидком консервноi бляшанки в потилицю.].

Юнак завертiв головою, роздивляючись навсiбiч, але так i не помiтив, хто це вимовив. Чи лиховiсний шепiт просто почувся?..

– А що це за диваки у вас тут розплодилися, що iх навiть московська мiлiцiя намагаеться не помiчати? – поцiкавився Валерка у Оленки, коли вони вже сiли у вагон.

– Любери[20 - Любера, любери – молодiжний рух, що виник у мiстi Люберцi Московськоi областi наприкiнцi 1970-х рокiв i проiснував до 1990-х у багатьох мiстах СРСР. Займалися культуризмом у пiдвалах, а також рукопашним боем та iншими силовими видами спорту.] це або тi, хто iх копiюе, – знехотя вiдповiла вона. – Там у них цiла органiзацiя, вони фанатiють вiд групи Расторгуева «ЛЮБЕ». Оскiльки всi добре накачанi, то мiлiцiя намагаеться не звертати уваги на iхнi художества.

Додому iхали мовчки.

Наступний день минув без особливих пригод. ВДНГ не працювала, отож бiльшу частину дня провели в Музеi iменi Пушкiна, а далi iли рiзнобарвне морозиво в якомусь кафе. Додому повернулися вiдносно рано й одразу ж полягали спати.

Вiд самого ранку третього дня вони бродили коридорами Центрального будинку авiацii та космонавтики. Валерка дуже давно мрiяв вiдвiдати цей музей, щоб мати змогу роздивитися кожен тамтешнiй експонат, – а iх там було понад 35 тисяч! І кожен з них унiкальний… Й хоча за один день зробити це було просто нереально – все одно екскурсiя була чудовою!.

На четвертий день дiвчата запропонували Валерцi на вибiр екскурсiю по Калiнiнграду (все ж таки iсторичне мiсто, засноване в XVI столiттi) або поiздку в Сергiiв Посад, де була розташована Троiце-Сергiева лавра. Гiсть обрав другий варiант – i не пошкодував: у Сергiевому Посадi було на що подивитися, незабутнiх вражень залишилося море!.

На п’ятий день, як i планували, вранцi вирушили на ВДНГ, де вiдвiдали лише малу частину незлiченних павiльйонiв. Потiм зайшли в ГУМ, поштовхалися в чергах. Оленка вибрала батьковi вовняний джемпер, Валерка купив подiбний i своему. Гуля ж допомогла йому вибрати бiлоснiжну мохерову кофтинку для Гелени Сергiiвни й ситцевий квiтчастий сарафан для тiтки Владислави, собi ж нiчого купувати не стала.