На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тимур Литовченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
📚 Читайте "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Сиди собi тут, у Житомирi…
– Але ж я тут не знаю нiкого, геть-чисто нiкого!..
– А то не наше дiло. Коротше, сиди тут i не смiй до Киева вертатися. А як вернешся i як ми побачимо, що ти знов додому прешся…
– Отож запам’ятай: руки-ноги тобi повириваемо, в сраку запхаемо i скажемо, що так i було, – резюмував «командир».
– А про квартиру вашу можеш забути, – додав «конвоiр».
– Це моя квартира, хлопцi! Це менi вiд лiкарнi дали…
– Була твоя, а стала нашоi сеструхи, а тому ти… – почав «командир».
– А нумо, хто ви такi? Вашi документи!
Здорованi пiдвели очi й побачили перед собою двох мiлiцiонерiв. Втiм, це не справило на них найменшого враження. Просто «командир» знов витягнув з внутрiшньоi кишенi «аляски» солiдну червону «корочку» i знов-таки не розгортаючи ii, весело мовив:
– Привiт, хлопцi! Це наш пацiент, ми його мусимо доправити…
– Який такий пацiент? – здивувалися мiлiцiонери.
– Наш пацiент, психiатричний. Ось ледве виловили аж у Киевi.
– Втiк, собацюро! – пiдтримав його «конвоiр». – Отож i доводиться у п’ятницю ввечерi замiсть того, щоб вдома сидiти й пивасика перед телевiзором дудлити, в Зарiчани[8 - В с. Зарiчани (Житомирська обл.) по Бердичiвському шосе, № 3, знаходиться Житомирська обласна психiатрична лiкарня № 1.] до психушки пертися.
– Ми там працюемо, – кивнув «командир».
– М-м-м, он воно як… – тепер уже спiвчутливо промукав один з мiлiцiонерiв.
– І все ж таки?..
– Хло-о-опцi-i-i… Та ви краще на його пачпорт погляньте, обрегочетесь! – ховаючи «корочку» у внутрiшню кишеню теплоi куртки, мовив «командир» i звернувся до Назара Амосовича: – Анумо ти, псих, покаж людям свiй пачпорт!
При цих словах губи Дунця розтягнулися у гордовитiй посмiшцi. Вiн запустив руку собi за пазуху, витягнув iз внутрiшньоi кишенi свого подертого пальтечка й передав мiлiцiонерам нiбито звичайного вигляду радянський паспорт – такий самий, як i у всiх.










